Травма спинного мозку — одна з найскладніших проблем, з якою стикаються фахівці з реабілітації. Вона супроводжується порушенням рухливості, чутливості, функцій тазових органів і має високий ризик розвитку ускладнень (пролежнів, інфекцій, дихальних та серцево-судинних порушень). Саме тому такі пацієнти потребують невідкладної медичної допомоги та якнайшвидшого початку реабілітації.

Через бойові дії кількість ушкоджень спинного мозку в Україні значно зросла. Якщо у 2021 році українські лікарні прийняли близько 1,5 тисячі таких пацієнтів, то у 2024 році ця цифра сягнула 3,5 тисячі — як серед військових, так і серед цивільних.

Що змінює новий стандарт

Відновлення після травми спинного мозку — складний і тривалий процес, який потребує чітких алгоритмів надання допомоги. Саме тому в Україні затверджено єдиний національний стандарт реабілітації. Він визначає організацію допомоги пацієнтам — від перших днів після отримання травми до максимально можливого відновлення функціональної незалежності людини.

Основні положення документа:

Три періоди відновлення. У стандарті чітко визначено дії фахівців у гострому, післягострому та довготривалому періодах реабілітації.

Мультидисциплінарний підхід. З пацієнтом працює команда фахівців, до якої входять лікар фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ), фізичний терапевт, ерготерапевт, психолог, медична сестра з реабілітації та соціальний працівник. Кожен спеціаліст має визначену зону відповідальності, що забезпечує безперервність і послідовність процесу відновлення.

Міжнародний досвід. Стандарт створено на основі сучасних світових рекомендацій (SCIRE, ISCoS, Can-SCIP, PVA).

Контроль якості. Вперше в Україні запроваджено показники, за якими можна оцінювати ефективність реабілітаційної допомоги при спінальній травмі.

Участь фахівців нашого госпіталю

Впровадження цього стандарту — важливий крок для розвитку системи реабілітації в Україні. До роботи над документом долучилися і представники Рівненського обласного клінічного госпіталю.

Дякуємо фахівцям з реабілітації Дмитру Разкевичу та Руслані Кухаревич за активну участь у розробці стандарту. Їхній практичний досвід допомагає покращувати якість реабілітаційної допомоги не лише в нашому закладі, а й на загальнодержавному рівні.