Виконання робіт у відкритих гірничих виробках (кар’єрах) супроводжується впливом комплексу шкідливих виробничих факторів, які за тривалої або інтенсивної дії можуть призвести до розвитку професійних захворювань, зниження працездатності та погіршення стану здоров’я.

Згідно з оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної організації праці, до 40% хвороб і понад 50% професійних патологій мають безпосередній зв’язок з умовами праці. Це робить контроль, моніторинг та оптимізацію виробничого середовища не лише питанням безпеки, а й економічною, демографічною та соціальною пріоритетністю держави.

Основні шкідливі виробничі фактори

Пил

Під час буріння, вибухових робіт, навантаження, транспортування та дроблення гірничої маси у повітрі робочої зони утворюються аерозолі переважно фіброгенної дії, що містять кристалічний діоксид кремнію (SiO₂). Тривале вдихання пилу є основною причиною розвитку пилових захворювань легень.

Шум

Робота екскаваторів, бурових установок, дробильного обладнання, автосамоскидів і компресорних станцій супроводжується підвищеним рівнем шуму, що може викликати професійну приглухуватість, підвищену втомлюваність та порушення концентрації уваги.

Вібрація

Локальна та загальна вібрація виникає під час роботи з ручним механізованим інструментом, буровими установками та великовантажною кар’єрною технікою. Тривалий вплив може призводити до розвитку вібраційної хвороби, захворювань опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи.

Несприятливий мікроклімат

Робота на відкритому повітрі супроводжується впливом високих або низьких температур, вітру, атмосферних опадів, сонячного випромінювання та значних сезонних коливань температури.

Хімічні фактори

Працівники можуть контактувати з відпрацьованими газами дизельних двигунів, оксидами азоту, оксидом вуглецю, продуктами вибухових речовин та іншими хімічними сполуками, що подразнюють органи дихання та можуть чинити токсичний вплив.

Фізичне навантаження

Піднімання і переміщення вантажів, статичні та динамічні навантаження, вимушені робочі пози сприяють розвитку захворювань опорно-рухового апарату.

Психофізіологічні фактори

До психофізіологічних факторів належать:

• високе нервово-емоційне напруження через роботу в умовах підвищеної небезпеки;

• значні фізичні навантаження;

• монотонність окремих виробничих операцій;

• тривала концентрація уваги та необхідність швидкого прийняття рішень;

• втома і перевтома;

• психологічний стрес;

• сенсорне навантаження;

• порушення добових біоритмів при позмінній роботі.

Професійні захворювання

Професійне захворювання — це гостре або хронічне захворювання, що виникає переважно внаслідок впливу шкідливих виробничих факторів, особливостей трудового процесу або виробничого середовища під час виконання працівником своїх професійних обов’язків.

Найпоширеніші професійні захворювання

• пневмоконіози (силікоз, силікатози та інші пилові ураження легень);

• хронічний професійний бронхіт;

• хронічне обструктивне захворювання легень професійного походження;

• професійна нейросенсорна приглухуватість;

• вібраційна хвороба;

• дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта та суглобів;

• професійні захворювання периферичної нервової системи;

• теплові ураження або переохолодження.

Як встановлюють професійне захворювання

Професійне захворювання встановлюється відповідно до вимог чинного законодавства України спеціалізованими закладами охорони здоров’я на підставі:

• результатів медичного обстеження;

• санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;

• розслідування причин виникнення захворювання.

Що робити працівнику при появі симптомів

Крок 1. Зафіксувати симптоми та звернутися до лікаря.

Крок 2. Оцінити можливий зв’язок захворювання з умовами праці.

Крок 3. Провести дослідження умов праці.

Крок 4. Встановити діагноз і провести розслідування.

Крок 5. Оцінити втрату працездатності та оформити страхові виплати.

Ознаки, які можуть свідчити про професійне захворювання

• кілька працівників мають однакові скарги;

• симптоми посилюються після виконання певних робіт;

• після вихідних або відпустки самопочуття покращується;

• скарги виникають після контакту з пилом, шумом, вібрацією або хімічними речовинами;

• працівник починає уникати певних робіт;

• збільшується кількість лікарняних.

Що робити роботодавцю

• не ігнорувати повторювані скарги працівників;

• перевірити умови праці;

• залучити фахівця з охорони праці;

• оцінити фактори виробничого середовища;

• організувати медичні огляди;

• за потреби покращити умови праці та впровадити профілактичні заходи.

Профілактика професійних захворювань

Для збереження здоров’я необхідно:

• дотримуватися вимог законодавства з охорони праці;

• своєчасно проводити атестацію робочих місць;

• здійснювати лабораторний контроль умов праці;

• використовувати сертифіковані засоби індивідуального захисту;

• застосовувати засоби колективного захисту;

• дотримуватися режимів праці та відпочинку;

• проходити обов’язкові медичні огляди;

• повідомляти керівника про погіршення самопочуття;

• підтримувати належний питний режим;

• не працювати з несправним обладнанням.

Як зменшити вплив психофізіологічних факторів

Рекомендується:

• оптимізувати режими праці та відпочинку;

• впроваджувати програми психосоціальної підтримки;

• проводити навчання з управління стресом;

• забезпечувати ротацію працівників;

• здійснювати регулярний моніторинг психофізіологічного стану персоналу;

• формувати культуру безпеки на підприємстві.

Пам’ятайте

Раннє виявлення професійних захворювань значно підвищує ефективність лікування та дозволяє запобігти розвитку незворотних змін в організмі.

Дотримання вимог охорони праці, правильне використання засобів індивідуального та колективного захисту, виробнича дисципліна та регулярний медичний контроль є основою профілактики професійних захворювань.

Бережіть здоров’я — безпечна праця починається з відповідального ставлення кожного працівника.