У рамках оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди визначають обмеження життєдіяльності та допомагають людині отримати необхідну підтримку. Одне з питань, яке виникає у громадян, – чи можна нотаріально засвідчити витяг з рішення експертної команди. Роз’яснюємо, як це працює.

В яких випадках необхідна нотаріально засвідчена копія витягу з рішення експертної команди?

Законодавство не містить випадків, в яких використовується виключно нотаріально засвідчена копія витягу з рішення. Тому немає юридичної необхідності використання саме копій витягів з рішень, засвідчених нотаріально. 

Більше того з соціальною сферою уже впроваджено обмін даними між електронними системами, тож необхідні відомості передаються в цифровому форматі.

Якщо людині все таки потрібно два примірники – про це можна зазначити про це під час оцінювання з проханням виготовити ще один витяг з рішення експертної команди. 

Чи може нотаріус засвідчити копію витягу з рішення експертної команди?

Так, нотаріус може засвідчити копію витягу за умови його правильного оформлення. Відповідно до пункту 3 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (наказ Мін’юсту  від 22.02.2012 №296/5), не приймаються документи, якщо вони:

• порвані або пошкоджені;
• викладені на кількох аркушах, але не з’єднані належним чином;
• не пронумеровані;
• не скріплені підписом та печаткою відповідної установи.

Якщо людина має намір засвідчити нотаріально копію з витягу експертної команди, вона може зазначити про це експертній команді, з проханням оформити витяг відповідно до вимог до документів, які можуть посвідчуватись нотаріально.

Як підготувати витяг для виготовлення з нього нотаріально засвідченої копії?

Щоб копію витягу з рішення експертної команди можна було засвідчити у нотаріуса, необхідно:

• Пронумерувати всі сторінки – від першої до останньої у встановленому порядку
• Прошити (прошнурувати) документ – використати нитки або інший спосіб з’єднання, який унеможливлює роз’єднання аркушів.
• На тильному боці останнього аркуша написати засвідчувальний текст:

«Прошито і пронумеровано ____ аркушів»
Далі поставити підпис посадової особи, її прізвище, ініціали, посаду, дату та печатку закладу охорони здоров’я.

У рамках оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди визначають рівень порушення функціонування та допомагають людині отримати необхідну підтримку. 

В яких випадках необхідна нотаріально засвідчена копія витягу з рішення експертної команди?

Законодавство не містить випадків, в яких використовується виключно нотаріально засвідчена копія витягу з рішення. 

Якщо людина має намір передати витяг з рішення експертної команди до певних органів влади чи установ, рекомендується зазначити про це під час оцінювання. Експертна команда може виготовити два примірники витягу і передати їх особі або уповноваженому представнику. 

Чи може нотаріус засвідчити копію витягу з рішення експертної команди?

Так, нотаріус може засвідчити копію витягу за умови його правильного оформлення:

• Пронумеровані всі сторінки
• Прошиті (прошнурувані) аркуші
• Є засвідчувальний напис на останньому аркуші: «Прошито і пронумеровано ___ аркушів» + підпис, дата та печатка закладу охорони здоров’я.

⚠ Але важливо! Для отримання пільг, статусів, пенсій чи соціальних виплат нотаріальна копія витягу не потрібна. Більше того з соціальною сферою уже впроваджено обмін даними між електронними системами, тож необхідні відомості передаються в цифровому форматі.

Якщо вам все-таки потрібно два примірники – просто попросіть їх у закладі охорони здоров’я.

З 1 січня в Україні активно діють експертні команди оцінювання повсякденного функціонування (ЕКОПФО), які замінили МСЕК. За цей час на опрацювання було подано понад 110 тисяч справ, включаючи ті, що були передані від медико-соціальних експертних комісій.

Одне з головних нововведень реформи – цифровізація процесу. Усі справи ведуться в електронній системі, що забезпечує зручність доступу до інформації та контроль за розглядом. Працюємо над тим, щоб кожна людина могла легко пройти оцінювання та отримати необхідну інформацію.

Як знайти необхідну інформацію?

• Дашборд на сайті МОЗ

Щоб отримати контакти медичних закладів, у яких працюють експертні команди, та ознайомитися з актуальними даними щодо оцінювання, на сайті МОЗ працює дашборд, який містить ключову інформацію про нову систему.

Дашборд має чотири сторінки, кожна з яких надає різні можливості:

1️. Медичні заклади з експертними командами

• Перелік лікарень, де працюють експертні команди.
• Профілі експертних команд за напрямами (загальна, онкологічна, кардіоневрологічна тощо).
• Загальна статистика: кількість лікарень, команд, лікарів та адміністраторів.

2️. Контакти закладів

• Список медичних закладів з контактними телефонами та електронними адресами.
• Можливість швидко знайти потрібний заклад за назвою або регіоном.

3️. Справи, направлені до експертних команд

• Загальна кількість справ, переданих на розгляд.
• Основні діагнози пацієнтів та мета направлення (наприклад, встановлення інвалідності, оновлення рекомендацій).
• Форми розгляду справ: очно, заочно, дистанційно або виїзно.

4️. Пацієнти, справи яких направлені на розгляд

• Аналіз поданих справ за віковими групами та регіонами.
• Кількість пацієнтів за різними групами інвалідності.

2. Розподіл справ від МСЕК між закладами охорони здоров’я

Для зручності людей на сайті МОЗ розміщена таблиця, в якій зазначено, від якої МСЕК та до якого закладу охорони здоров’я (ЗОЗ) передано справу. Це дозволяє швидко знайти медичний заклад, де буде розглянута справа.

Що потрібно зробити?

• Перевірити таблицю та знайти відповідний заклад.
• Якщо у вас виникли питання, звернутися до контактної особи у закладі охорони здоров’я.
• Інформація у таблиці оновлюється регулярно, тому варто перевіряти її повторно, якщо даних про вашу справу поки що немає.

Якщо інформації в таблиці немає

У такому разі варто звернутися на гарячу лінію обласної чи Київської міської державної адміністрації, куди можна звертатися для уточнення деталей щодо переданих справ та їх розподілу між закладами охорони здоров’я. Контакти гарячих ліній держадміністрацій

3. Гарячі лінії для уточнення інформації

Якщо у вас залишилися загальні питання щодо реформи системи оцінювання повсякденного функціонування, можна звернутися на гарячі лінії, де надається інформація про основні зміни та принципи роботи нової системи.

📞 0 800 505 201 – загальна гаряча лінія МОЗ із питань сфери охорони здоров’я (щоденно з 8:00 до 20:00)

📞 0 800 60 20 19 – спеціалізована лінія з питань роботи електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування людини (цілодобово).

Як дізнатися статус своєї справи?

Усі справи, подані на розгляд експертних команд, ведуться в електронній системі. Після того, як лікуючий лікар сформував направлення, справа потрапляє до адміністратора закладу охорони здоров’я (ЗОЗ), де працює експертна команда.

Адміністратор має:

• поставити справу в чергу на розгляд експертною командою, або
• повернути її на доопрацювання (наприклад, якщо не вистачає необхідних документів).

Якщо справа повернена на доопрацювання, інформація про це з’являється у лікуючого лікаря – він може повідомити людину про необхідність виправлення або доповнення документів.

Як працює система сповіщень?

Сповіщення про дату, час і місце розгляду людина отримує після того, як адміністратор поставив справу в чергу на розгляд.

Повідомлення надходять:

• на електронну пошту, якщо вона вказана в електронній системі
• також інформацію можна уточнити через лікуючого лікаря, який направив на оцінювання.

Деякі люди могли не отримати сповіщення про розгляд паперової справи, що була передана від МСЕК до медзакладу. Це може статися, якщо в справі були відсутні або застарілі контактні дані чи пацієнту не змогли додзвонитись. У такому разі статус справи можна перевірити через адміністратора закладу, куди вона передана.

Як перевірити статус справи через лікаря або адміністратора закладу?

Якщо сповіщення не надійшло або є питання щодо статусу справи, можна:

• звернутися до лікаря, який направив на оцінювання – він має доступ до системи та може перевірити інформацію;
• звернутися до адміністратора закладу охорони здоров’я, де працює експертна команда.

Контакти адміністраторів експертних команд доступні на другій сторінці дашборду МОЗ. Також можна уточнити деталі безпосередньо в медичному закладі, куди передана справа.

В Україні впроваджено нову систему оцінювання повсякденного функціонування особи — це сучасний підхід, який дозволяє чесно і комплексно визначити, як стан здоров’я впливає на життя людини.

Така оцінка є необхідною для продовження або перегляду статусу інвалідності, а також для призначення індивідуальної програми реабілітації — медичної, соціальної чи професійної.

З 1 квітня 2025 року окремі категорії людей мають обов’язково пройти оцінювання повсякденного функціонування. Це стосується тих, кому статус інвалідності було надано до впровадження нової системи, і хто з поважних причин не пройшов повторного огляду у встановлений строк, керуючись відповідною нормою в законодавстві. 

На практиці це означає:

• Чоловіки віком від 25 до 60 років, які мають другу або третю групу інвалідності, так які мали пройти повторний огляд у 2022 – 2024 роках, але з різних обставин не пройшли його, проходять оцінювання в період з 1 квітня до 1 листопада 2025 року.
• Інші люди, які також мали пройти повторний огляд, але не проходили його під час воєнного стану, мають зробити це до 1 квітня 2026 року.

Це не стосується:

• людей, яким інвалідність була встановлена пізніше — вже у 2025 році — і строк її перегляду ще не настав;
• людей з безстроковим статусом інвалідності;
• військовослужбовців, осіб цивільного захисту — для них діють окремі підходи.

Також серед винятків:

• люди, які перебувають на територіях, де ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих територіях;
• пацієнти з важкими порушеннями функцій організму (не мають кінцівки або якогось з парних органів, не чують або не бачать, мають онкологічне або психічне захворювання).

Як підготуватись до оцінювання

Процедура оцінювання розпочинається з направлення від лікаря. Його може оформити лікуючий лікар — сімейний, терапевт або спеціаліст, який веде основне захворювання. Лікар формує електронне направлення в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи. 

Оцінювання проводиться експертною командою практикуючих лікарів у визначеному закладі охорони здоровʼя. Людина може самостійно обрати лікарню зі списку доступних. Усі рішення фіксуються в електронній системі.

Важливо не зволікати з підготовкою:

• зверніться до лікаря, щоб дізнатись, чи потрібно вам проходити оцінювання;
• перевірте, чи настав ваш строк повторного огляду;
• не відкладайте підготовку.

Нова система оцінювання повсякденного функціонування — це частина комплексної реформи, яка ставить у центр саме людину, а не процедуру. Оцінювання проводиться прозоро. Уся інформація — в електронній системі. 

Нова система оцінювання повсякденного функціонування людини (ЕКОПФО) створена для того, щоб краще розуміти, як стан здоровʼя впливає на життя людини. Це не просто формальність — це шлях до отримання підтримки, адаптації до нових умов, а за потреби — й статусу інвалідності.

У деяких випадках для того, щоб оцінювання було обʼєктивним і точним, необхідно пройти додаткові обстеження. Це важливий етап, який дозволяє експертній команді ухвалити виважене рішення, спираючись на повну картину стану здоровʼя.

Коли можуть знадобитися додаткові обстеження

Оцінювання повсякденного функціонування проводиться на основі медичних документів, які вже є у справі, та, за потреби, особистого огляду. Але іноді інформації недостатньо — наприклад, відсутні результати певних аналізів, обстежень або дані суперечливі. Також бувають випадки, коли інформація щодо попереднього обстеження є застарілою і команді потрібні більш актуальні дані щодо стану пацієнта. 

У таких випадках експертна команда може призначити додаткові обстеження. Це потрібно не для ускладнення процесу, а навпаки — щоб максимально точно оцінити стан людини і ухвалити рішення, яке буде справедливим і відповідатиме дійсності.

Обстеження можуть бути рекомендовані як під час очного розгляду, так і за результатами перевірки документів у разі заочного оцінювання. Додаткове обстеження може бути призначене експертною командою лише один раз. Повторне направлення можливе лише у виняткових випадках — якщо під час дообстеження встановлено новий діагноз або виявлено нові обставини, що потребують додаткових уточнень для ухвалення обґрунтованого рішення. 

Як відбувається направлення на обстеження

У разі потреби лікар з експертної команди формує електронне направлення в системі охорони здоров’я. У направленні зазначаються конкретні види обстежень, які необхідно пройти. Крім цього, член команди обов’язково вносить до протоколу номери направлень з ЕСОЗ. Це необхідно для того, щоб після виконання обстежень адміністратор міг перевірити, чи були закриті відповідні звернення в системі, та, за потреби, направити справу на подальший розгляд команди.

Після цього людину інформують, до кого звернутися для отримання подальших інструкцій — адміністратора лікарні або іншого визначеного працівника. Такий працівник надає пояснення щодо подальших дій, а також як передати результати обстежень для завершення розгляду справи.

Що робити після отримання направлення

Обстеження можна пройти в будь-якому зручному закладі охорони здоров’я, який має ліцензію на медпрактику. У разі наявності в закладу договору з НСЗУ в межах Програми медичних гарантій ці послуги є безоплатними для людини.

Важливо, щоб факт проходження обстежень був зафіксований в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). Лише тоді результати з’являться у справі й стануть доступними для експертної команди.

Зверніть увагу! Приватні заклади охорони здоров’я також зобов’язані фіксувати результати дообстеження в ЕСОЗ. Якщо звернення не зафіксоване, це є порушенням ліцензійних умов. 

Як передаються результати обстежень

Після завершення обстежень адміністратор закладу охорони здоров’я має отримати доступ до медичної картки людини для прикріплення результатів до справи. Доступ підтверджується через СМС.

Окрім того, результати обстежень — висновки, описи чи інші документи — можуть бути передані адміністратору в електронній або паперовій формі. Після цього документи додаються до електронної справи, і вона стає готовою для подальшого розгляду експертною командою.

Що далі?

Після того як усі результати обстежень прикріплено до справи, експертна команда отримує повний обсяг інформації для ухвалення рішення.

Якщо додаткових дій не потрібно, справа буде розглянута заочно — без присутності людини. Рішення ухвалюється в межах загального часу роботи експертної команди відповідного профілю.

Додаткові обстеження — це звична частина процесу оцінювання, яка дозволяє уникнути поспішних або неточних рішень. Якщо такі обстеження призначено, варто дотримуватися чітких інструкцій, адже від цього залежить своєчасне та обґрунтоване рішення щодо підтримки, яка може бути надана.

Людина, яка проходить оцінювання повсякденного функціонування експертною командою, має право запросити представника, якщо їй потрібна підтримка або додаткова консультація. Це може бути лікар, соціальний працівник, адвокат або інший фахівець.

Законодавство передбачає два види представників:

• Законні представники (відповідно до статті 242 Цивільного кодексу України).

• Представники за довіреністю (відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідно до Закону України «Про адвокатуру», адвокат має право надавати правничу допомогу та здійснювати представництво.

Хто може бути присутнім на оцінюванні?

Залежно від формату оцінювання – очного, виїзного (за місцем перебування чи лікування) або дистанційного (із використанням телемедицини, за заявою особи) – можуть бути присутні:

• Лікар, який направив на оцінювання – без довіреності, лише на підставі заяви людини.

• Уповноважений представник, зокрема:

  • адвокат

  • законний представник

  • представник за довіреністю

  • залучений лікар

  • фахівець з реабілітації

  • соціальний працівник

  • фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

Які документи підтверджують повноваження представника?

Для різних категорій представників передбачено такі документи:

• Батьки малолітньої або неповнолітньої дитини – свідоцтво про народження.

• Опікун малолітньої дитини – рішення органу опіки та піклування.

• Опікун або піклувальник повнолітньої особи, визнаної недієздатною або обмежено дієздатною – рішення суду про призначення опікуна або піклувальника.

• Адвокат – договір про надання правничої допомоги, довіреність, ордер або доручення на безоплатну правничу допомогу.

• Інші представники за довіреністю – нотаріально засвідчена довіреність або документ, прирівняний до нотаріальної довіреності (наприклад, посвідчений військовим командиром або начальником установи виконання покарань).

• Лікар, який направив на оцінювання – заява людини, яка проходить оцінювання.

Як оформлюється довіреність?

Довіреність має бути складена у письмовій формі та підписана людиною, яка проходить оцінювання. Як правило, підпис засвідчується нотаріусом, але є винятки:

• Довіреність військовослужбовця, який перебуває в госпіталі або санаторії, може бути посвідчена начальником закладу або лікарем.

• Довіреність військовослужбовця в частині, де немає нотаріуса, може бути посвідчена командиром частини.

• Довіреність людини, яка перебуває в установі виконання покарань, посвідчується начальником установи.

• Довіреність людини, яка проживає в населеному пункті без нотаріусів, може бути посвідчена посадовою особою органу місцевого самоврядування.

• Довіреність на отримання безоплатної правничої допомоги посвідчується посадовою особою відповідного органу.

• на час воєнного стану довіреності військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою

Як залучити представника?

Людина, яка проходить оцінювання, має подати заяву у довільній формі, а також копію документа, що підтверджує повноваження представника (якщо представник залучається).

Важливо: Людина має бути присутня на оцінюванні незалежно від наявності представника (крім випадків заочного розгляду).

Які повноваження має представник?

Представник має право:

• бути присутнім під час оцінювання;

• консультувати людину, яка проходить оцінювання;

• за запитом експертної команди відповідати на запитання;

• здійснювати відео- або аудіофіксацію засідання з дотриманням вимог законодавства та зокрема постанови КМУ № 1338.

Представник не може вступати в конфлікти або перешкоджати проведенню оцінювання.

З 1 січня 2025 року в Україні впроваджено нову систему — оцінювання повсякденного функціонування. Це сучасний підхід, який фокусується на реальних потребах людини, а не лише на формальних діагнозах або медичних довідках.

Мета оцінювання — визначити, як стан здоров’я впливає на повсякденне життя людини: що саме обмежує її функціонування, з якими бар’єрами вона стикається, яку підтримку потребує від держави.

Реформа забезпечує доступ до цієї послуги незалежно від того, де перебуває людина — в Україні чи за кордоном. Якщо є потреба в підтримці, якщо є значне порушення функціонування — держава має бути поруч. У тому числі тоді, коли людина вимушено виїхала з країни через війну чи інші обставини.

Це право гарантоване Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування МСЕК та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Хто і коли може пройти оцінювання за кордоном

Українці, які тимчасово або постійно перебувають за межами країни, можуть пройти оцінювання повсякденного функціонування, якщо в них є ознаки стійких або необоротних порушень здоров’я. Це право зберігається незалежно від місця перебування людини.

Оцінювання можна пройти у таких випадках:

• якщо в людини є значні або стійкі порушення функціонування, які тривають не менше 12 місяців або можуть призвести до передчасної смерті, навіть за умов найкращого доступного лікування;
• якщо наближається строк повторного огляду, який був призначений раніше медико-соціальною експертною комісією, або повторного оцінювання, встановленого експертною командою;
• якщо людині потрібно вперше встановити статус інвалідності або змінити групу інвалідності, у зв’язку зі змінами в стані здоров’я, у тому числі для доступу до соціальних виплат, реабілітації чи інших видів державної підтримки.

Оцінювання для країн із міждержавними угодами

Для українців, які перебувають у країнах, з якими Україна має чинні міжнародні договори у сфері соціального забезпечення та бажають отримувати виплати в країні проживання, передбачено спрощену процедуру обміну медичними документами. Це дає змогу пройти оцінювання повсякденного функціонування дистанційно.

• До переліку таких країн входять:

Болгарія, Естонія, Іспанія, Латвія, Литва, Польща, Португалія, Словаччина, Чехія.

• Як це працює:

​1. Передача медичних формулярів: Уповноважений орган країни перебування (зазвичай орган соціального страхування або медичного обслуговування) передає медичні формуляри та додану до них медичну документацію до Пенсійного фонду України.

2. Передача до Центру оцінювання функціонального стану особи:

Центр оцінювання забезпечує переклад поданих матеріалів українською мовою, якщо це потрібно для подальшого розгляду.
Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану осіб проводить розгляд справи.

3. Прийняте рішення передається до Пенсійного фонду України

Уповноважені органи договірних держав

Нижче наведено контактні дані організацій, які здійснюють передачу документів до Пенсійного фонду України:

• Португалія:
  Instituto da Seguranca Social, I.P. (ISS, IP)
  Centro Nacional de Pensões
  Av. a 5 de Outubro 175, 1069-451 Lisboa, Portugal
• Іспанія:
  Direccion Provincial del INSS de Malaga
  C/ Huescar, 4, 29007 Malaga, España
• Чеська Республіка:
  Česká Správa Sociálního Zabezpečení
  Křížová 25, 225 08 Praha 5, Česká republika
• Словацька Республіка:
  Sociálna poisťovňa (Ústredie)
  ul. 29 augusta 8, 813 63 Bratislava, Slovenská republika
• Республіка Болгарія:
  Национален осигурителен институт
  Дирекция “Международни спогодби”
  бул. Ал. Стамболийски, №62–64, София-1303
• Республіка Польща:
  Фонд Соціального Страхування
  Відділення у Жешуві, Відділ реалізації міжнародних договорів
  Al. Piłsudskiego, 12, 35-075 Rzeszów, Polska

Що варто знати про міжнародні договори

У разі, якщо людина перебуває в одній із країн, з якими Україна має міждержавні угоди про соціальне забезпечення, медичні формуляри й супровідна документація подаються за вимогами, визначеними цими договорами. Зазвичай, це документи у форматі, затвердженому сторонами — наприклад, формуляр SED чи еквівалентна форма, що містить основну інформацію про стан здоровʼя людини.

Однак важливо розуміти:
Міжнародні договори не регламентують порядок розгляду поданих документів в Україні, не містять підстав для відмови у їх розгляді або механізму повернення на доопрацювання. Усі ці питання врегульовуються українським законодавством.

Тому для розгляду документів, отриманих у межах міжнародного співробітництва, застосовується загальний порядок, визначений:

• статтею 69 Основ законодавства України про охорону здоровʼя,
• Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338.

Таким чином, незалежно від формату документації, експертна команда оцінює її за єдиними прозорими правилами — як і всі інші випадки, коли подається запит на оцінювання функціонування.

Посилання на договори з країнами

Для оцінювання повсякденного функціонування громадян України, які перебувають за кордоном, використовуються положення міжнародних договорів про соціальне забезпечення. Нижче наведено перелік таких договорів за країнами з прямими посиланнями на офіційні джерела.

Республіка Болгарія

• Договір про соціальне забезпечення (2001)
• Угода про застосування договору (2004)

Естонська Республіка

• Угода у сфері соціального забезпечення (2010)
• Договір про застосування угоди (2010)

Королівство Іспанія

• Угода про соціальне забезпечення громадян (1996)
• Адміністративний договір про застосування (2001)

Латвійська Республіка

• Договір про співробітництво в галузі соціального забезпечення (1998)
• Угода про порядок переказу і виплати пенсій (2001)

Литовська Республіка

• Договір про соціальне забезпечення (2001)
• Угода про реалізацію договору (2005)
• Технічна угода про призначення, переказ та виплату пенсій (2010)

Республіка Польща

• Угода про соціальне забезпечення (2012)
• Адміністративний договір щодо застосування угоди (2012)

Португальська Республіка

• Угода про соціальне забезпечення (2009)
• Адміністративна домовленість про застосування угоди (2009)

Словацька Республіка

• Договір про соціальне забезпечення (2000)
• Адміністративна угода про застосування договору (2004)

Чеська Республіка

• Договір про соціальне забезпечення (2001)
• Адміністративна угода про застосування договору (2003)

Оцінювання для країн без міждержавних угод або якщо пенсія призначена без застосування міждержавних угод

Громадяни України, які перебувають у країнах, з якими не укладено міждержавних договорів про соціальне забезпечення, також можуть пройти оцінювання повсякденного функціонування. Для цього діє загальна процедура, передбачена українським законодавством.

Щоб ініціювати процес, потрібно:

1. Підготувати медичну документацію
Документи мають містити:

• встановлений діагноз із застосуванням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10);
• опис функціональних порушень;
• результати обстежень, лабораторних і функціональних досліджень, виписки зі стаціонару, консультації лікарів тощо.

2. Забезпечити переклад на українську мову
Документи перекладаються на українську та засвідчуються.
Згідно із Законом України «Про нотаріат» консульські установи України можуть засвідчити правильність перекладу — без стягнення консульського збору.

3. Передати документи
Можна обрати один із варіантів:

• надіслати перекладені документи поштою на територію України,
• або передати їх безпосередньо до лікуючого лікаря (у т.ч. через електронні засоби комунікації).

​4. Формування направлення та оцінювання

Після отримання документів лікар формує направлення на оцінювання.
Експертна команда в Україні розглядає справу та визначає, якою формою буде проводитися оцінювання — заочною або з використанням телемедицини. Це залежить від повноти та змісту медичної документації.

Форма оцінювання

Для громадян України, які перебувають за кордоном, оцінювання повсякденного функціонування може проводитися в таких форматах:

• Заочно — без участі людини, на підставі поданих документів, якщо вони є повними й відповідають критеріям;
• З використанням телемедицини — якщо потрібна додаткова інформація або уточнення, та є технічна можливість для дистанційного зв’язку.

Якщо подані документи є достатніми, відповідають затвердженим критеріям і дозволяють зробити обґрунтований висновок про функціональний стан, експертна команда може ухвалити рішення про проведення оцінювання заочно.

Що НЕ приймається до розгляду

Медичні документи, видані на території російської федерації або республіки білорусь, не приймаються до розгляду незалежно від форми, змісту чи способу подання.

Це правило діє без винятків і стосується як первинної, так і супровідної медичної документації, яка подається для проведення оцінювання повсякденного функціонування.

Якщо виникають труднощі

У разі виникнення складнощів із підготовкою або передачею медичних документів, рекомендуємо звернутися до консульства або посольства України у країні перебування.

Як знайти консульську установу:

1. Перейдіть на офіційний сайт Міністерства закордонних справ України — mfa.gov.ua.
2. Виберіть розділ «Посольства і консульства».
3. Знайдіть потрібну країну в переліку.
4. Перейдіть на сайт відповідного посольства або консульства.
5. Відкрийте розділ «Нотаріальні дії» — там буде інформація щодо засвідчення перекладу документів.

Важлива інформація для людей, які вже мають довідку МСЕК

Усі довідки, видані медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК) до запровадження нової системи оцінювання повсякденного функціонування, залишаються чинними протягом  терміну дії таких довідок відповідно до чинного законодавства.

Це прямо передбачено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування МСЕК та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Тобто людям, які вже мають чинну довідку МСЕК, не потрібно проходити оцінювання повторно без визначеної медичної або юридичної підстави.

Джерела правового регулювання

Оцінювання повсякденного функціонування для громадян України, які перебувають за кордоном, здійснюється відповідно до таких нормативно-правових актів:

• Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування МСЕК та впровадження оцінювання повсякденного функціонування людини»;
• Основи законодавства України про охорону здоров’я — стаття 69¹, яка визначає загальні засади проведення оцінювання повсякденного функціонування;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»;
• Постанова КМУ від 27.12.2024 № 1542 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»;
• Наказ МОЗ України від 10.12.2024 № 2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи»;
• Міжнародні договори України про соціальне забезпечення з Болгарією, Естонією, Іспанією, Латвією, Литвою, Польщею, Португалією, Словаччиною, Чехією.

Індивідуальна програма реабілітації (ІПР) – це персоналізований документ, що складається з окремих частин, які формуються в медичній, соціальній, освітній та інших сферах. Кожна частина ІПР створюється на основі оцінювання, проведеного в конкретній сфері, а їх сукупність становить повну ІПР.

Медична частина ІПР формується експертною командою лікарів-практиків за результатами оцінювання повсякденного функціонування людини. Вона охоплює рекомендації щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації, необхідних медичних виробів та реабілітаційних послуг.

Окрім цього, в медичній частині ІПР можуть бути зазначені рекомендації для звернення до інших сфер, таких як соціальна чи сфера зайнятості, якщо є підозри на наявність специфічних потреб. Таким чином, медична частина ІПР є основою для забезпечення людини медичною підтримкою та визначення напрямів для подальшого міжсекторального співробітництва, що сприяє відновленню здоров’я, інтеграції в суспільство та покращенню якості життя.

Оновлений підхід до формування ІПР, затверджений Законом України “Про реабілітацію осіб з інвалідністю”, дозволяє координувати зусилля медичних закладів, соціальних та інших служб. ІПР визначає:

• конкретні потреби людини у засобах та послугах реабілітації;
• напрями медичної, соціальної та професійної підтримки;
• послідовність виконання реабілітаційних заходів і відповідальних за їх реалізацію.

Процес створення ІПР

• Оцінювання функціонування експертною командою

Процес створення індивідуальної програми реабілітації (ІПР) починається з оцінювання повсякденного функціонування людини, яке проводить експертна команда.

На першому етапі заповнюються основні дані про людину на основі її особистих документів. Далі команда визначає здатність людини виконувати повсякденні функції за такими категоріями:

• Самообслуговування
• Пересування 
• Орієнтація 
• Спілкування 
• Контроль за поведінкою
• Здобуття освіти
• Трудова діяльність 

Ступені обмеження життєдіяльності визначаються за чотирма рівнями:

• Легкий – незначні труднощі, людина справляється самостійно.
• Помірний (1 ступінь) – помітні труднощі у виконанні завдань, таких як навчання, робота чи спілкування.
• Виражений (2 ступінь) – істотні труднощі, що вимагають регулярної допомоги.
• Значний (3 ступінь) – серйозні порушення функцій, що потребують стороннього догляду та підтримки у повсякденному житті.

Що містить ІПР?

1. Рекомендації щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації (ДЗР)
   В ІПР зазначаються всі необхідні допоміжні засоби реабілітації, які допомагають людині з інвалідністю виконувати повсякденні функції. Це можуть бути милиці, ортези чи інші допоміжні пристрої, які обираються залежно від індивідуальних потреб людини.

Коди та назви засобів
Для кожного засобу зазначається його найменування та класифікаційний код згідно з міжнародними стандартами. Це забезпечує чіткість і однозначність вибору відповідних пристроїв.

Цей розділ спрямований на те, щоб людина отримала всі необхідні засоби, які покращать її здатність до самостійного життя та участі у суспільному житті.

2. Рекомендації щодо медичних виробів (МВ)

В ІПР зазначаються необхідні медичні вироби, які допомагають людині з інвалідністю покращити якість життя та відновити функціональні можливості. Це можуть бути, наприклад, ендопротези кульшового суглоба або інші спеціалізовані засоби, необхідні для підтримки здоров’я.

Термін та кількість
Для кожного медичного виробу визначаються строки, протягом яких людина потребує його забезпечення, а також кількість одиниць, які необхідні для використання.

Як здійснюється забезпечення?
Медичні вироби надаються через структурні підрозділи з питань охорони здоров’я військових адміністрацій. Це забезпечує організований та своєчасний доступ до необхідної допомоги.

3. Рекомендації щодо послуг реабілітації 

У медичній сфері

До цього розділу включаються рекомендації, спрямовані на відновлення здоров’я людини. Вони можуть передбачати:

• реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров’я;
• реконструктивну хірургію;
• санаторно-курортне лікування для поліпшення фізичного стану.

У соціальній сфері

Людині пропонуються послуги для соціальної адаптації та підтримки. Зокрема:

• звернення до Пенсійного фонду України для оформлення пенсії або страхових виплат;
• звернення до органів соціального захисту населення для:
  • отримання державної допомоги;
  • визначення потреби у постійному догляді або соціальних послугах.

В освітній сфері

Цей розділ передбачає рекомендації для осіб, які потребують адаптації навчального процесу. Наприклад:

• звернення до інклюзивно-ресурсних центрів для визначення потреб у навчанні або перенавчанні;
• створення спеціальних умов для продовження освіти.

У сфері зайнятості та працевлаштування

У цьому розділі визначаються шляхи для забезпечення людини зайнятістю з урахуванням її стану здоров’я:

• облаштування робочого місця, яке відповідає індивідуальним потребам;
• звернення до центрів зайнятості для:
  • профорієнтації;
  • перенавчання;
  • подальшого працевлаштування.
    Також враховуються можливі обмеження у професійній діяльності. Наприклад, робота з тривалими фізичними навантаженнями може бути протипоказаною.

У сфері фізкультурно-спортивної реабілітації

Цей розділ включає заходи, спрямовані на підтримку фізичних можливостей людини. Рекомендації можуть включати:

• заняття фізичною культурою;
• участь у спортивних тренуваннях;
• оздоровлення в реабілітаційних таборах.

4. Додаткові рекомендації у разі встановлення причини інвалідності «нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров’я)» або «професійне захворювання»

Якщо причина інвалідності пов’язана із трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням, в ІПР можуть зазначатися такі додаткові рекомендації:

• потреба у спеціальному медичному догляді;
• потреба в постійному сторонньому догляді;
• потреба у побутовому обслуговуванні;
• потреба у додатковому харчуванні;
• потреба у засобах особистої гігієни, санітарно-гігієнічних засобах та засобах догляду;
• потреба в одязі, взутті та інших предметах першої необхідності;
• потреба в лікарських засобах.

Як здійснюється забезпечення?
Ці потреби компенсуються роботодавцем або через Фонд соціального страхування, що передбачено чинним законодавством.

Права людини на отримання засобів реабілітації

Людина з інвалідністю має право на забезпечення необхідними допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, реабілітаційними послугами та іншими видами підтримки, які вказані в ІПР. Ці права гарантовані законодавством і забезпечуються за рахунок державного бюджету або інших джерел, передбачених нормативними актами.

Реалізація ІПР починається із самозвернення людини до відповідних установ, залежно від її потреб. Після отримання витягу з рішення експертної команди, людина звертається в:

• ЦНАП або територіальне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю – для отримання допоміжних засобів реабілітації (ДЗР). В електронній формі заява може бути подана через електронний кабінет особи на Соцпорталі Мінсоцполітики www.soc.gov.ua. Тут особа верифікується за КЕП, bank.id або Дія.підпис і заява формується автоматично;
• територіальний орган Пенсійного фонду України (ПФУ) – для призначення або подовження виплат пенсії, якщо це передбачено;
• структурний підрозділ з питань соціального захисту населення – для призначення або подовження державної допомоги, пільг чи соціальних виплат, пов’язаних із доглядом за особою з інвалідністю, забезпечення допоміжними засобами реабілітації;
• медичні заклади та структурні підрозділи з питань охорони здоров’я – для забезпечення медичними виробами та отримання медичних, реабілітаційних послуг;
• центри зайнятості – для перенавчання, професійної орієнтації та сприяння працевлаштуванню;
• інклюзивно-ресурсні центри – для адаптації освітнього процесу.

Строк дії Індивідуальної програми реабілітації (ІПР)

Раніше ІПР складалася МСЕК відповідно до Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 757.

У самій формі ІПР строки переогляду не передбачалися і не вказувалися. Лише у пункті 19 було зазначено контроль за виконанням ІПР, і у разі потреби фахівці реабілітаційних та інтернатних установ могли змінювати обсяг, строк та черговість проведення реабілітаційних заходів.

Таким чином, ІПР складалася на строк встановлення інвалідності і не потребує обов’язкового перегляду кожні два роки. Вона переглядається лише у разі необхідності внесення змін або контролю за її виконанням.

Додаткова інформація

Для реалізації та складання Індивідуальної програми реабілітації (ІПР) використовується низка нормативно-правових актів та стандартів, які регламентують процес оцінювання, забезпечення засобами реабілітації та надання необхідних послуг. Ось ключові документи, що регулюють ці питання:

• Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 року № 321

Порядок забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення.

• Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1301

Порядок забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших категорій населення медичними виробами та іншими засобами​.

• Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи​.

• Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 757

Порядок розроблення та виконання індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.

• Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 2024 року № 2067

Рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації (ІПР)​.

• ДСТУ EN ISO 9999:2021

Класифікація допоміжних засобів реабілітації для осіб з обмеженням життєдіяльності​.