Виконання робіт у відкритих гірничих виробках (кар’єрах) супроводжується впливом комплексу шкідливих виробничих факторів, які за тривалої або інтенсивної дії можуть призвести до розвитку професійних захворювань, зниження працездатності та погіршення стану здоров’я.

Згідно з оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної організації праці, до 40% хвороб і понад 50% професійних патологій мають безпосередній зв’язок з умовами праці. Це робить контроль, моніторинг та оптимізацію виробничого середовища не лише питанням безпеки, а й економічною, демографічною та соціальною пріоритетністю держави.

Основні шкідливі виробничі фактори

Пил

Під час буріння, вибухових робіт, навантаження, транспортування та дроблення гірничої маси у повітрі робочої зони утворюються аерозолі переважно фіброгенної дії, що містять кристалічний діоксид кремнію (SiO₂). Тривале вдихання пилу є основною причиною розвитку пилових захворювань легень.

Шум

Робота екскаваторів, бурових установок, дробильного обладнання, автосамоскидів і компресорних станцій супроводжується підвищеним рівнем шуму, що може викликати професійну приглухуватість, підвищену втомлюваність та порушення концентрації уваги.

Вібрація

Локальна та загальна вібрація виникає під час роботи з ручним механізованим інструментом, буровими установками та великовантажною кар’єрною технікою. Тривалий вплив може призводити до розвитку вібраційної хвороби, захворювань опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи.

Несприятливий мікроклімат

Робота на відкритому повітрі супроводжується впливом високих або низьких температур, вітру, атмосферних опадів, сонячного випромінювання та значних сезонних коливань температури.

Хімічні фактори

Працівники можуть контактувати з відпрацьованими газами дизельних двигунів, оксидами азоту, оксидом вуглецю, продуктами вибухових речовин та іншими хімічними сполуками, що подразнюють органи дихання та можуть чинити токсичний вплив.

Фізичне навантаження

Піднімання і переміщення вантажів, статичні та динамічні навантаження, вимушені робочі пози сприяють розвитку захворювань опорно-рухового апарату.

Психофізіологічні фактори

До психофізіологічних факторів належать:

• високе нервово-емоційне напруження через роботу в умовах підвищеної небезпеки;

• значні фізичні навантаження;

• монотонність окремих виробничих операцій;

• тривала концентрація уваги та необхідність швидкого прийняття рішень;

• втома і перевтома;

• психологічний стрес;

• сенсорне навантаження;

• порушення добових біоритмів при позмінній роботі.

Професійні захворювання

Професійне захворювання — це гостре або хронічне захворювання, що виникає переважно внаслідок впливу шкідливих виробничих факторів, особливостей трудового процесу або виробничого середовища під час виконання працівником своїх професійних обов’язків.

Найпоширеніші професійні захворювання

• пневмоконіози (силікоз, силікатози та інші пилові ураження легень);

• хронічний професійний бронхіт;

• хронічне обструктивне захворювання легень професійного походження;

• професійна нейросенсорна приглухуватість;

• вібраційна хвороба;

• дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта та суглобів;

• професійні захворювання периферичної нервової системи;

• теплові ураження або переохолодження.

Як встановлюють професійне захворювання

Професійне захворювання встановлюється відповідно до вимог чинного законодавства України спеціалізованими закладами охорони здоров’я на підставі:

• результатів медичного обстеження;

• санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;

• розслідування причин виникнення захворювання.

Що робити працівнику при появі симптомів

Крок 1. Зафіксувати симптоми та звернутися до лікаря.

Крок 2. Оцінити можливий зв’язок захворювання з умовами праці.

Крок 3. Провести дослідження умов праці.

Крок 4. Встановити діагноз і провести розслідування.

Крок 5. Оцінити втрату працездатності та оформити страхові виплати.

Ознаки, які можуть свідчити про професійне захворювання

• кілька працівників мають однакові скарги;

• симптоми посилюються після виконання певних робіт;

• після вихідних або відпустки самопочуття покращується;

• скарги виникають після контакту з пилом, шумом, вібрацією або хімічними речовинами;

• працівник починає уникати певних робіт;

• збільшується кількість лікарняних.

Що робити роботодавцю

• не ігнорувати повторювані скарги працівників;

• перевірити умови праці;

• залучити фахівця з охорони праці;

• оцінити фактори виробничого середовища;

• організувати медичні огляди;

• за потреби покращити умови праці та впровадити профілактичні заходи.

Профілактика професійних захворювань

Для збереження здоров’я необхідно:

• дотримуватися вимог законодавства з охорони праці;

• своєчасно проводити атестацію робочих місць;

• здійснювати лабораторний контроль умов праці;

• використовувати сертифіковані засоби індивідуального захисту;

• застосовувати засоби колективного захисту;

• дотримуватися режимів праці та відпочинку;

• проходити обов’язкові медичні огляди;

• повідомляти керівника про погіршення самопочуття;

• підтримувати належний питний режим;

• не працювати з несправним обладнанням.

Як зменшити вплив психофізіологічних факторів

Рекомендується:

• оптимізувати режими праці та відпочинку;

• впроваджувати програми психосоціальної підтримки;

• проводити навчання з управління стресом;

• забезпечувати ротацію працівників;

• здійснювати регулярний моніторинг психофізіологічного стану персоналу;

• формувати культуру безпеки на підприємстві.

Пам’ятайте

Раннє виявлення професійних захворювань значно підвищує ефективність лікування та дозволяє запобігти розвитку незворотних змін в організмі.

Дотримання вимог охорони праці, правильне використання засобів індивідуального та колективного захисту, виробнича дисципліна та регулярний медичний контроль є основою профілактики професійних захворювань.

Бережіть здоров’я — безпечна праця починається з відповідального ставлення кожного працівника.

Відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії Рівненського обласного клінічного госпіталю забезпечує анестезіологічний супровід оперативних втручань, проводить інтенсивну терапію та здійснює цілодобове спостереження за пацієнтами, які перебувають у критичному стані або потребують постійного моніторингу життєво важливих функцій організму.

Основними напрямами роботи відділення є анестезіологічне забезпечення оперативних втручань, лікування критичних станів, післяопераційне спостереження, респіраторна підтримка та інтенсивна терапія.

Медична допомога у відділенні

У відділенні надають медичну допомогу пацієнтам із тяжкими порушеннями функцій життєво важливих органів і систем. Медична команда проводить інтенсивну терапію, здійснює безперервний моніторинг стану пацієнтів та забезпечує лікування відповідно до сучасних клінічних підходів.

Лікарі-анестезіологи забезпечують анестезіологічний супровід оперативних втручань хірургічного, травматологічного та урологічного профілів, а також інвазивних діагностичних процедур. За медичними показаннями проводять седацію під час магнітно-резонансної томографії та спіральної комп’ютерної томографії з контрастуванням.

У практичній роботі застосовують інгаляційну, тотальну внутрішньовенну, спінальну та епідуральну анестезію, а також блокади периферичних нервів під ультразвуковим контролем. Після оперативних втручань пацієнти перебувають під наглядом медичного персоналу до стабілізації стану.

Оснащення відділення

Відділення розраховане на 10 ліжок та оснащене сучасною медичною апаратурою для проведення інтенсивної терапії, респіраторної підтримки та безперервного моніторингу життєво важливих показників.

У відділенні забезпечують лікування та довготривалий догляд за пацієнтами, які потребують штучної вентиляції легень або кисневої підтримки.

Палати обладнані функціональними ліжками, системами кондиціонування, сучасними санітарними кімнатами та відповідають принципам безбар’єрності. Матеріально-технічне забезпечення відділення дозволяє надавати спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам відповідно до сучасних вимог анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії.

У межах впровадження нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи (ОПФО) створено Центр оцінювання функціонального стану особи. Його завдання — формувати єдині стандарти об’єктивної оцінки стану здоров’я та надавати методичну підтримку експертним командам, а також забезпечити незалежний розгляд справ, у яких людина має обґрунтовані сумніви щодо прийнятого рішення.

Якщо виникає потреба перевірити обгрунтованість рішення експертної команди або оскаржити його, саме Центр оцінювання забезпечує таку можливість. До складу експертних команд Центру входять лікарі з різних державних закладів охорони здоров’я.

Основні функції Центру:

• Надання методичної підтримки експертним командам 
• Розгляд скарг на рішення від пацієнта або його представника 
• Перевірка обґрунтованості рішень експертних команд, переданих Центру правоохоронними органами. 

2. Коли звертатися до Центру: оскарження чи нове оцінювання

У рамках оскарження рішень експертних команд чи МСЕК, Центр оцінювання функціонального стану особи аналізує не сам стан здоров’я на момент звернення, а обґрунтованість рішення, яке вже було ухвалене експертною командою чи МСЕК. Його завдання — перевірити, чи були дотримані всі вимоги щодо справи, чи наявні документи і свідчення, які обґрунтовують висновок, і чи не допущено помилок або порушень процедури згідно з регулюванням чинним на момент прийняття першого рішення.

Коли варто подавати скаргу на рішення до Центру:

• якщо є обґрунтовані сумніви у правильності висновків зроблених експертною командою;
• якщо виявлено процедурні порушення при ухваленні рішення.

У цих випадках Центр оцінювання розглядає документи, які були наявні в медичній справі на момент проведення оцінювання експертною командою. Тобто перевіряють чи  на момент оцінювання експертна команда прийняла обґрунтоване рішення з огляду на наявну у справі інформацію. За потреби, відповідно до встановленої процедури, людину можуть запросити на очний розгляд до Центру оцінювання або призначити додаткове обстеження.

Справи за скаргами можуть розглядатися очно, заочно або з використанням методів телемедицини — залежно від критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, визначених додатком 1 до Порядку проведення оцінювання, затвердженого постановою КМУ № 1338, і клопотань скаржника. Під час подання скарги людина може зазначити бажану форму розгляду. 

Коли краще звертатися на нове оцінювання:

• якщо зʼявилися нові стани чи нові медичні обстеження, яких не було виявлено чи зазначено в документах під час первинного оцінювання;
• якщо зазначений стан людини змінився або погіршився.

У таких випадках краще звернутися до свого лікуючого лікаря і подати нове направлення на оцінювання функціонального стану, а не оскаржувати попереднє рішення.

3. Як подати скаргу до Центру: покрокова інструкція

Якщо ви вирішили подати скаргу до Центру оцінювання функціонального стану, важливо дотримуватися встановленої процедури. Центр розглядає лише ті звернення, які оформлені належним чином і подані в межах визначеного строку.

Строки

Скаргу потрібно подати не пізніше, ніж через 40 календарних днів з моменту, коли вам надано чи надіслано витяг з рішення експертної команди, який ви маєте намір оскаржити.

Що має містити скарга:

• прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) скаржника;
• дату народження скаржника;
• РНОКПП або серію та/або номер паспорта скаржника;
• адресу проживання або перебування скаржника;
• контактні дані: телефон, електронну адресу;
• відомості про уповноваженого представника скаржника (за наявності);
• дату прийняття та номер рішення експертної команди, що оскаржується;
• типи питань, яких стосується скарга;
• чітко сформульовані вимоги скаржника та їх обґрунтування;
• бажану форму розгляду скарги;
• дату складання скарги.

До скарги можна додати копію рішення експертної команди, яке оскаржується. Нові документи не можуть бути враховані при розгляді скарги, оскільки Центр оцінює лише обґрунтованість попереднього висновку на основі тих документів, що були подані до експертної команди на момент ухвалення рішення.

Куди подавати скаргу:

• Поштою на адресу: 49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А;
• Особисто — через канцелярію Центру в Дніпрі;
• Через вашого лікуючого лікаря в електронній системі.

Якщо пропущено строк:

Якщо ви не встигли подати скаргу вчасно (40 днів після рішення) з таких поважних причин та маєте відповідні документи, що їх підтверджують:

• перебування у відрядженні;
• стан тимчасової непрацездатності;
• проходження військової служби або служби в органах (підрозділах) поліції, цивільного захисту,

ви може звернутись до Центру щодо поновлення строків подання скарги. У такому разі разом зі скаргою подається клопотання про поновлення строку з доданими копіями документів, що підтверджують поважну причину. За відсутності поважних причин чи підтвердних документів, скаргу не буде розглянуто. 

Строк розгляду скарги

Згідно з процедурою, скарга має бути розглянута протягом 30 календарних днів із моменту її отримання. Однак варто враховувати, що Центр оцінювання наразі працює в умовах надзвичайного навантаження — зокрема, після ліквідації МСЕК правоохоронним органами передано низку справ для перевірки. Через це строки розгляду можуть бути довшими.

Приклади скарг і клопотань —  за посиланням.

4. Як проходить розгляд скарги в Центрі

До роботи у Центрі залучаються лікарі з різних державних закладів з усіх куточків України, які можуть брати участь у розгляді дистанційно або заочно. До команди можуть входити тільки лікарі, які мають відповідний стаж і щорічно проходять навчання. 

Центр має експертні команди для проведення очного розгляду справ в Дніпрі та Вінниці,  та експертні команди в інших регіонах, які здійснюють розгляд справ дистанційно. Після отримання скарги Центр оцінювання функціонального стану формує експертну команду з лікарів Центру, які далі аналізують скаргу та справу людини. 

Як формуються експертні команди Центру:

• Команди формуються із переліку лікарів, які затверджені до роботи у Центрі.
• До команди збирають лікарів відповідно до профілю медичних станів чи діагнозів конкретного пацієнта, 
• Лікар, який направив людину на оцінювання, не може бути залучений до її справи.

Ці положення зафіксовані в Порядку проведення оцінювання, затвердженому постановою КМУ №1338.

Форми розгляду скарг:

Розгляд скарг може відбуватися у кількох формах — залежно від конкретних обставин.

• Очно — з особистою участю людини або її представника;
• Заочно — якщо всі документи достатні для ухвалення рішення;
• З використанням телемедицини — коли можливо провести дистанційний розгляд з використанням цифрових технологій.

Рішення, які може прийняти Центр 

 

Після завершення розгляду ухвалюється одне з трьох рішень:

• підтвердження попереднього рішення;
• скасування попереднього рішення;
• приймається нове рішення експертною командою Центру, яке замінює попереднє.

Додаткове медичне обстеження під час оскарження 

Центр повинен направити людину на додаткове медичне обстеження. Таке обстеження є обов’язковим етапом для продовження розгляду скарги.

Якщо в рамках оскарження людина відмовляється від обстеження або не прибуває на нього без наявності виключних підстав, експертна команда Центру може приймати рішення про скасування попереднього рішення.

Виключними підставами для перенесення строків медичних обстежень є:

• відрядження,
• тимчасова непрацездатність,
• мобілізація до Збройних Сил України або інших військових формувань, створених відповідно до законів України, а також правоохоронних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Рішення Центру ґрунтується виключно на аналізі документів, які були надані в межах справи, та результатів додаткових обстежень, якщо такі були ініційовані експертною командою закладу або Центру.

5. Перевірка обґрунтованості рішень для справ, переданих правоохоронними органами

Центр оцінювання також проводить перевірку обґрунтованості рішень експертних команд на основі рішень правоохоронних органів: за постановами слідчих, прокурорів, ухвалами слідчих суддів або ухвалами, рішеннями судів. Перелік справ до перевірки надається безпосередньо правоохоронними органами. 

Якщо за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертна команда доходить висновку, що необхідне повторне оцінювання, людину повідомляють про це листом на адресу вказану у справі, яка перевіряється. У випадку відсутності адреси – Центр не має можливості надіслати листа, і розглядає справу в рамках документів. У випадку наявності адреси – Центр направляє рекомендований лист із повідомленням про вручення на адресу задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), а також через електронну пошту (за наявності інформації у документах справи, яка перевіряється). 

У рамках перевірки обґрунтованості рішення за запитом правоохоронних органів, якщо Центр призначив повторне оцінювання воно є обовʼязковим, і тоді оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі:

• державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» (Дніпро);
• або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова (Вінниця).

6. Контакти та підтримка

У Центрі оцінювання функціонального стану особи працює гаряча лінія, яка надає консультації та допомагає людям отримати актуальну інформацію щодо своєї справи або порядку оскарження.

Телефон гарячої лінії:
056 729 47 77
Графік роботи: з понеділка по п’ятницю, з 8:00 до 16:00

За цим номером можна дізнатися:

• чи зареєстрована ваша справа в Центрі;
• на якому етапі перебуває її розгляд;
• як подати скаргу або клопотання про поновлення строку подання скарги;
• як правильно оскаржити рішення експертної команди;
• яку контактну інформацію використовувати для подальшого листування.

Додаткову інформацію можна знайти на офіційному сайті МОЗ https://moz.gov.ua/uk/ekopfo .

Оцінювання повсякденного функціонування — це підхід, що дозволяє визначити, як стан здоровʼя людини впливає на її здатність до повсякденних дій: пересування, самообслуговування, спілкування, навчання, виконання роботи тощо. Це оцінювання може стати підставою для встановлення інвалідності, призначення підтримки або реабілітаційних послуг.

Права людини під час цього процесу захищені законодавством. Кожен має право на обʼєктивне, фахове й поважне ставлення під час розгляду своєї справи. У цій статті — все, що варто знати про взаємодію з експертною командою: що можуть попросити, що має право вимагати людина, як перевірити правильність рішення, які бувають порушення та як діяти, якщо ваші права не були дотримані.

Ваша участь у процесі оцінювання: що можуть запитати

Під час оцінювання експертна команда може звернутися до людини або її представника з додатковими запитами. Це частина стандартної процедури, спрямованої на точність і законність ухваленого рішення.

Документи для ідентифікації

Перед початком оцінювання обов’язково потрібно пред’явити документ, що посвідчує особу (паспорт або інший офіційний документ з фото). Якщо присутній представник — також документи, що підтверджують його повноваження (довіреність, заява, посвідчення опікуна тощо).

Підписи на різних етапах

У деяких випадках у закладі можуть попросити підписати:

• підтвердження ознайомлення з інформацією у направленні;
• підтвердження отримання витягу з рішення експертної команди;
• заяву про надання копії паперової справи або інших документів (за бажанням).

Що перевірити у витягу з рішення та ІПР

Після оцінювання важливо перевірити правильність усіх даних у витягу з рішення та (за наявності) в індивідуальній програмі реабілітації:

• особисті дані (ПІБ, дата народження, серія та номер документа);
• зазначене рішення (чи відповідає воно реальному стану);
• наявність рекомендованих послуг, ДЗР, медичних виробів;
• точність формулювань щодо причинно-наслідкового зв’язку;
• заповнення всіх передбачених формою полів.

У разі виявлення помилки слід звернутися до тієї ж експертної команди з проханням внести виправлення.

Внутрішні обговорення експертної команди

У процесі засідання експертна команда може тимчасово попросити людину залишити приміщення. Це дозволяє лікарям провести внутрішнє обговорення без впливу зовнішніх чинників. Такий підхід є стандартною практикою і спрямований на об’єктивність оцінювання.

Ваші права під час оцінювання

Під час проходження оцінювання повсякденного функціонування людина має низку прав. Їх дотримання — запорука справедливого та законного процесу.

Хто саме має робити направлення

Направлення на оцінювання повсякденного функціонування формує саме той лікар, який надає медичну допомогу людині з основного захворювання або стану, що стало підставою для оцінювання. Якщо людині вже видано консультативний висновок або медичне заключення, у якому зазначено рекомендацію щодо проведення оцінювання, — направлення має оформити той лікар, який підписав цей документ. Це може бути вузький спеціаліст, лікар у стаціонарі чи будь-який інший лікар, який супроводжує лікування. Людина не повинна самостійно шукати іншого лікаря, аби оформити направлення. Винятком можуть бути лише випадки, коли лікування завершено або немає доступу до закладу, де його проводили — тоді зібрані документи можна передати іншому лікарю, який зможе сформувати направлення. Але в першу чергу це відповідальність саме того лікаря, який дав рекомендацію щодо оцінювання.

Людина має право бути поінформованою про всі ключові етапи процесу оцінювання:

• Дата, час і місце оцінювання. Цю інформацію надсилають на електронну пошту або рекомендованим листом, відповідно до зазначеного в направленні. За потреби її можна уточнити у свого лікаря або адміністратора закладу.
• Стан справи. Дані про статус направлення та дату оцінювання доступні через адміністратора закладу охорони здоров’я. Контакти адміністраторів — на дашборді МОЗ.
• Процедура оцінювання. Людина має право ставити запитання експертній команді щодо процесу оцінювання та змісту рішення.
• Результати оцінювання. Після ухвалення рішення людина має право отримати роз’яснення щодо обґрунтування висновку. Якщо у висновку передбачені рекомендації (зокрема щодо допоміжних засобів або послуг), їх мають пояснити — як і де реалізувати, які подальші дії потрібні.
• Порядок оскарження. Якщо рішення експертної команди викликає сумніви, людина має право знати, як його можна оскаржити. Детальніше — у відповідному розділі на сайті МОЗ.

Що можна надати додатково

У день оцінювання ви маєте право передати нові або оновлені медичні документи, які не були включені в направлення. Експертна команда зобов’язана розглянути їх до ухвалення рішення.

Право на присутність представника

Людина може залучити до участі в оцінюванні уповноважену особу (наприклад, лікуючого лікаря, соціального працівника, адвоката). Для цього потрібно заздалегідь подати заяву та документи, що підтверджують повноваження.

Аудіо- або відеофіксація

Ви маєте право здійснювати аудіо- або відеозапис процесу оцінювання. Для цього слід попередити експертну команду письмово. Якщо члени команди не згодні на зйомку з обличчями — фіксація дозволяється без відео зображення лікарів.

Не допускається публічне використання записів відео-, аудіофіксації розгляду справи без згоди осіб, що присутні на них.

Отримання паперових документів і їх копій

Можна отримати:

• копію направлення — підписану лікарем або адміністратором, із печаткою (за наявності технічної можливості);
• витяг з рішення — у необхідній кількості примірників, прошитий, пронумерований, з печаткою на кожній сторінці;

Виправлення неточностей

Якщо після оцінювання виявлено помилки у:

1. даних людини (ПІБ, дата народження тощо),
2. формулюваннях рішення,
3. переліку засобів або послуг,
4. причинно-наслідкових зв’язках

можна звернутися до експертної команди з проханням внести коригування.

Як діяти, якщо ваші права порушено

Якщо під час оцінювання повсякденного функціонування виникли порушення або незаконні дії, важливо вчасно зафіксувати ситуацію та скористатися доступними механізмами захисту.

Куди звертатися зі скаргою:

• До керівника закладу охорони здоровʼя, де проводилося оцінювання.
• На гарячу лінію МОЗ України 0800 505 201

Процес оцінювання повсякденного функціонування має бути прозорим, зрозумілим і людяним. Знання своїх прав і розуміння того, як має відбуватись взаємодія з експертною командою, дає змогу впевнено проходити всі етапи процесу. Система змінюється — і участь кожної людини допомагає зробити її кращою.

Міністерство охорони здоров’я України впровадило нову систему оцінювання повсякденного функціонування людини. Усі функції, які раніше виконували медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), передані експертним командам оцінювання  повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО). Вперше створено єдину цифрову систему, яка працює однаково в усіх регіонах.

Ключові цифри реформи:

• Лікарі вже створили 322 тисяч електронних направлень на оцінювання — напряму через нову електронну систему, без паперової тяганини.
• Майже 50 тисяч справ, що залишались у МСЕК, оцифровані та перенесені в нову систему.
• Понад 307 тисяч справ уже розглянуто та підписано експертними командами.
• Працюють понад 1300 експертних команд, сформованих на базі 301 медичного закладу по всій країні.

Якщо ви подавали документи на МСЕК, ваша справа була передана до одного з медичних закладів. Щоб дізнатись, куди саме, скористайтесь таблицею на сайті МОЗ. У ній вказано, до яких закладів охорони здоров’я передано справи з кожної МСЕК. Зверніть увагу: справи з однієї МСЕК могли бути розподілені між кількома лікарнями — це потрібно враховувати під час пошуку.

Наприклад, якщо є потреба в архівній справі — для перегляду, уточнення інформації або надання копій — її можна знайти за таблицею. Визначте, в якій МСЕК вона була сформована, і подивіться, до якого закладу передано справи цієї комісії. У разі потреби зверніться до цього закладу або зателефонуйте в ОВА, якщо інформації немає в таблиці.

Що потрібно зробити:

Таблиця переданих справ від МСЕК

Визначте, в якому місті або районі ви проходили попередню МСЕК. У таблиці знайдіть назву МСЕК із цього населеного пункту та подивіться, до якого закладу охорони здоров’я передано справу — його назву буде зазначено поряд. Можна звернутись безпосередньо до зазначеного в таблиці закладу охорони здоров’я — зателефонуйте в реєстратуру або адміністрацію. Контакти можна знайти у відкритих джерелах.

Якщо ви не знайшли свій МСЕК у таблиці, скористайтеся таблицею з контактами обласних військових адміністрацій (ОВА). Зателефонуйте в ОВА і уточніть, до якого закладу було передано вашу справу.

Контакти гарячих ліній ОВА

Перехід до нової моделі триває. У фокусі системи — потреби людини, її відновлення та повернення до активного життя.