Під час проведення оцінювання повсякденного функціонування експертна команда формує рекомендації, що є медичною частиною індивідуальної програми реабілітації (ІПР), яка включає, зокрема, рекомендації щодо допоміжних засобів реабілітації (ДЗР) та медичних виробів (МВ). Це документ, у якому зафіксовано потреби людини в медичній, психологічній, фізичній та соціальній реабілітації. Ці призначення мають бути чітко сформульовані, відповідати функціональному стану людини та її реальним потребам у компенсації обмежень життєдіяльності.

Правовою основою для формування таких рекомендацій є Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338.

Експертна команда, яка проводить оцінювання повсякденного функціонування людини, зобов’язана враховувати рекомендації з ІРП, якщо такий план вже створено. Індивідуальний реабілітаційний план (ІРП) формується мультидисциплінарною реабілітаційною командою закладу охорони здоров’я.

Це стосується і призначення ДЗР та МВ — експертна команда має відобразити призначені мультидисциплінарною реабілітаційною командою ДЗРи в рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації (ІПР), і формуються за результатами оцінювання.

Якщо індивідуальний реабілітаційний план (ІРП) відсутній, експертна команда може враховувати рекомендації, надані лікуючим лікарем або іншими фахівцями, щодо потреб людини в ДЗР або МВ. Такі рекомендації можуть бути враховані лише за умови, що вони не суперечать функціональному стану людини, визначеному під час оцінювання, і відповідають її реальним потребам у компенсації обмежень життєдіяльності.

Це дозволяє зберегти гнучкість у процесі формування індивідуальної програми реабілітації (ІПР) та забезпечити, щоб усі рішення базувались на актуальних потребах людини.

У рекомендаціях, що є частиною індивідуальної програми реабілітації (ІПР), має бути зазначено всі допоміжні засоби реабілітації та медичні вироби, яких потребує людина з інвалідністю на момент оцінювання.

Це включає як потреби, що виникли внаслідок основного захворювання або травми, так і ті, що зумовлені супутніми станами. Законодавство не встановлює обмежень щодо джерела або характеру потреби — важливо лише, щоб вона була обґрунтована результатами оцінювання повсякденного функціонування.

Такий підхід дозволяє формувати максимально повну та індивідуалізовану програму підтримки для кожної людини, з урахуванням усіх факторів, що впливають на її здатність до самостійного життя, пересування чи самообслуговування.

Рекомендації щодо допоміжних засобів реабілітації та медичних виробів, які є частиною індивідуальної програми реабілітації, діють протягом усього строку, на який встановлено інвалідність.

В окремих випадках може бути зазначено інший, конкретний строк використання певного медичного виробу — тоді діють ці уточнені терміни.

Тривалість користування ДЗР або МВ залежить від визначеної потреби, встановленої під час оцінювання повсякденного функціонування. Це забезпечує відповідність призначень реальному стану людини та дозволяє уникати як надлишкового, так і недостатнього забезпечення.

Під час формування індивідуальної програми реабілітації (ІПР) важливо уникати дублювання призначень одного типу допоміжних засобів реабілітації з різними характеристиками. Наприклад, не слід одночасно вказувати «ліжко з механічним приводом» і «ліжко з електричним приводом».

Таке формулювання створює технічні труднощі при забезпеченні засобами, оскільки унеможливлює однозначне визначення потреби. Це ускладнює процедуру забезпечення ДЗР, яку здійснює Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

Щоб забезпечити людину з інвалідністю необхідним засобом без затримок і непорозумінь, експертна команда має чітко вказувати одну конкретну позицію з однозначними характеристиками, яка відповідає функціональному стану та потребам людини.

Для лікарів, учасників експертних команд та інших фахівців доступний навчальний вебінар, у якому детально розглянуто питання призначення допоміжних засобів реабілітації в межах оцінювання повсякденного функціонування:

🔗 Переглянути вебінар на YouTube

Матеріал містить практичні приклади, типові помилки та відповіді на поширені запитання. Рекомендуємо до перегляду всім, хто задіяний у процесі формування індивідуальних програм реабілітації.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ

Після досягнення 18 років дітьми, яким раніше було встановлено інвалідність, необхідно пройти оцінювання повсякденного функціонування, яке проводиться експертними командами з метою встановлення статусу інвалідності для дорослих.

Цей процес стосується дітей з інвалідністю, яким наближається 18-річчя, їхніх родин, а також лікарів, які супроводжують таких пацієнтів.

Раніше питання інвалідності після досягнення повноліття вирішувались через лікарсько-консультативні комісії (ЛКК) та медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). У новій системі рішення про статус інвалідності приймають експертні команди на основі оцінювання повсякденного функціонування людини.

Це оцінювання є частиною комплексної реформи, яка запроваджує більш прозору, людиноорієнтовану систему підтримки людей з інвалідністю.

Дитиною з інвалідністю вважається дитина віком до 18 років зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій встановлено статус інвалідності. Це визначення міститься у статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідно до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», дитина може бути направлена на оцінювання повсякденного функціонування не раніше ніж за два місяці до досягнення 18-річного віку.

У цей період лікуючий лікар формує електронне направлення до експертної команди та додає пакет медичних документів. Цей пакет має підтверджувати основне захворювання, що призвело до інвалідизації, а також містити інформацію про етіологію, патогенез, морфологічні зміни та функціональні порушення.

У більшості випадків направлення має здійснювати саме той лікар, який надавав медичну допомогу дитині з інвалідністю протягом дитячого віку. Такий фахівець володіє повною та актуальною інформацією про перебіг захворювання, що зумовило порушення функціонування, і може якісно обґрунтувати потребу в оцінюванні.

Для того щоб лікар міг сформувати електронне направлення на оцінювання повсякденного функціонування, керівник закладу охорони здоров’я має зареєструвати його як користувача електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування. Це дасть змогу лікареві працювати з електронними справами та здійснювати направлення згідно з новим порядком.

Процес направлення і проведення оцінювання повсякденного функціонування регламентується Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ

teal-and-lime-modern-dental-clinic-promo-feed-ad-1200x1200.png

В Центрі оцінювання повсякденного функціонування осіб запрацювала нова гаряча лінія – 056 729 47 77.

За цим номером можна отримати актуальну інформацію щодо стану вашої справи, роз’яснення про порядок оскарження рішень експертних команд та інші консультації, пов’язані з діяльністю Центру. Зокрема, гаряча лінія допоможе дізнатися:

чи зареєстрована ваша справа в Центрі оцінювання;
на якому етапі перебуває її розгляд;
як правильно оскаржити рішення експертної команди;
як подати скаргу, якщо ви не погоджуєтеся з висновком;
яку контактну інформацію Центру слід використовувати для подальших звернень.

Графік роботи: з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00.

Що варто знати про процедуру оскарження

Центр оцінювання функціонального стану людини розглядає скарги на рішення експертних команд, якщо у людини є обґрунтовані сумніви щодо правильності висновку.

Скаргу можна подати поштою за адресою:
49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А.

Подати скаргу потрібно не пізніше ніж через 40 календарних днів з моменту отримання витягу з рішення. Якщо строк було пропущено з поважних причин (хвороба, відрядження, військова служба), разом зі скаргою можна подати клопотання про його поновлення. Детальніше про процедуру оскарження читайте за посиланням.

Яке зараз навантаження

Наразі Центр оцінювання функціонального стану працює в умовах надзвичайного навантаження — оскільки також велика кількість справ була передана на розгляд після виявлення порушень у роботі попередньої системи МСЕК.

Чому створено Центр оцінювання та яку функцію він виконує

Центр оцінювання функціонального стану був створений у межах впровадження нової системи оцінювання повсякденного функціонування особи, щоб змінити застарілий підхід до визначення потреб людини. Його завдання — не лише перевірка рішень експертних команд, а й формування єдиного підходу до оцінювання функціонального стану, заснованого на принципах справедливості, об’єктивності та поваги до гідності кожної людини.

Центр працює як незалежний орган, який аналізує справи, надає методичну підтримку лікарям та приймає скарги з усіх регіонів України. Саме завдяки такій моделі людина отримує можливість оскаржити рішення, якщо вважає його необґрунтованим, і бути впевненою, що її справа буде розглянута неупереджено — незалежно від місця проживання чи конкретного закладу охорони здоров’я.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ

У рамках Програми медичних гарантій (ПМГ) наша мета виходить далеко за межі звичайного лікування. Ми прагнемо створити умови для надання всебічної та високоякісної реабілітаційної допомоги, адже саме це є запорукою відновлення здоров’я та повернення ветеранів до активного життя.

Ми переконані: найкращі результати можливі тоді, коли лікарі та пацієнти діють спільно, а сама система постійно вдосконалюється, враховуючи досвід, потреби й думки кожного ветерана.

Як ми контролюємо якість медичних послуг

Щодня наша команда тримає під контролем ключові аспекти, які напряму впливають на якість реабілітації:

Кадрове забезпечення. Ми ретельно стежимо за рівнем підготовки фахівців та постійно інвестуємо в їхнє навчання, щоб відповідати сучасним міжнародним стандартам реабілітаційної медицини.
Технічне оснащення. Ми контролюємо наявність високотехнологічного обладнання та забезпечуємо його ефективне використання в реабілітаційному процесі.
Ресурсне забезпечення. Невід’ємна частина якісної допомоги — це своєчасне отримання усіх необхідних лікарських засобів, витратних матеріалів, медичних виробів, а також повноцінного та збалансованого харчування.
Партнерство та співпраця. Ми активно працюємо з представниками громадських організацій, зокрема ГАР, та обмінюємося досвідом із колегами з різних медичних закладів, щоб запроваджувати кращі практики в нашу роботу.

Чому ваш відгук такий важливий

Якість медичних послуг неможливо оцінити лише внутрішніми інструментами контролю. Найважливішим критерієм ефективності нашої роботи є думка ветеранів, які отримують допомогу. Саме ваш досвід дозволяє вчасно виявляти проблеми, удосконалювати підходи та створювати найкращі умови перебування в нашому госпіталі.

Для збору зворотного зв’язку ми застосовуємо різні інструменти — від щоденної комунікації до анонімних анкетувань. Завдяки цьому кожен ветеран може висловити свою думку відкрито та без будь-яких обмежень.

Всеукраїнське опитування від Міністерства у справах ветеранів

Зараз Міністерство у справах ветеранів України проводить масштабне всеукраїнське опитування, покликане дослідити, наскільки ефективно працює система надання медичної допомоги та яких змін вона потребує.

Взяти участь дуже просто — це займе лише декілька хвилин:

скористайтеся прямим посиланням: https://ee-eu.kobotoolbox.org/x/T0Fd3qXO
або відскануйте QR-код, розміщений на інформаційних стендах у нашому госпіталі та на офіційному сайті.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ

542680921_1593136288716791_1599661731485861826_n-1200x1600.jpg

Щороку у вересні світ відзначає Місяць обізнаності про травму спинного мозку. Цей час присвячений підвищенню поінформованості про причини та профілактику травм, сучасні методи лікування та реабілітації, а також про значення досліджень, які допомагають покращити якість життя людей після травми. Це нагода говорити про підтримку, ресурси та можливості, що роблять життя більш незалежним і повноцінним.

У КП “Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни” РОР ми зібралися, щоб разом довести: життя після травми не зупиняється. Воно змінюється, стає іншим, але залишається наповненим сенсом і рухом.

Нові можливості для життя

Цей день об’єднав рух і знання. CrossFit із канатами, гирями, м’ячами та скакалками став символом сили й витривалості — нагадуванням, що тіло, навіть із обмеженнями, здатне на більше, ніж ми звикли думати.

Фахівці нашої реабілітаційної команди провели лекції, присвячені найактуальнішим питанням: як попереджати вторинні ускладнення, долати біль і тромбози, що потрібно знати про пролежні, та чому ураження спинного мозку — не перешкода для повноцінного сексуального життя. Ці теми відкривають двері до розуміння й прийняття нової реальності.

Спільність — це опора

Неформальна частина заходу показала, що найбільша сила — у спілкуванні. Барбекю, відпочинок і відверті розмови стали продовженням нашого дня. Особливо вражало прагнення учасників до самостійності: навіть прості дії — приготування чаю чи допомога у барбекю — перетворювалися на маленькі, але важливі перемоги, які формують відчуття свободи та впевненості.

Україна долучається до глобальних досліджень 🔬

Цей рік став особливим для нашого госпіталю. Ми долучилися до міжнародного дослідження, що відкриває нові можливості для наших ветеранів:

“Non-invasive Spinal Cord Neuromodulation to Improve Lower Urinary Tract Function after Spinal Cord Injury in Ukrainian War Veterans” — неінвазивна стимуляція спинного мозку (tSCS).

✅ Мета — оцінити вплив tSCS на відновлення функцій сечового міхура, кишківника та статевої функції.

🧠 Проєкт реалізується спільно з лабораторією професора Dr. Andrei Krassioukov (ICORD, Vancouver, Canada) та за підтримки Міністерства оборони США. Це більше, ніж дослідження. Це доказ того, що українські ветерани отримують доступ до найсучасніших методів реабілітації, а їхнє майбутнє формується у співпраці з провідними науковцями світу.

Ми пам’ятаємо головне: люди з ураженням спинного мозку — рівноправні члени суспільства, здатні жити повноцінно, незалежно та гідно.

📄 Детальніше про участь у дослідженні:

🔗 surli.cc/nshdek
📲 Контакт: Роман Лучко

📧 niscs.rogvv@gmail.com
📞 +380955494006

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ

Природа головного болю

Головний біль – це один із найпоширеніших симптомів, з якими звертаються пацієнти.

Найчастіше ми стикаємось із мігренню та головним болем напруги (ГБН). Розберемо, як правильно їх розрізнити, адже підходи до лікування і профілактики суттєво відрізняються.

Що таке мігрень?

Мігрень – це захворювання, яке характеризується сильним пульсуючим болем у стороні, частіше з одного боку, рідше з обох сторін, та може тривати від 4 годин до 3 днів. Цей вид головного болю дуже виснажує, змушує сховатися у темне та тихе місце.

Типові симптоми:

пульсуючий біль, зазвичай односторонній
можлива нудота, блювання
чутливість до світла і звуків
у деяких випадках – аура (порушення зору, мови).

Що може спровокувати напад мігрені:

будь-який вид стресу
гормональні зміни (у жінок)
порушення сну та відпочинку
певні продукти (шоколад, червоне вино, сири)
зміни погоди
різні запахи (парфуми, цитрусові)

Мігрень без аури є найпоширенішою формою мігрені. Напад виникає раптово, може тривати від 4 годин до 3 днів. Супроводжується фото- або фонофобією. Напади хронічної мігрені можуть траплятися до 15 разів на місяць їм притаманна резистентність до специфічної терапії.

Що таке головний біль напруги?

Головний біль напруги (далі ГБН) – найбільш розповсюджений тип головного болю. Найчастіше має тиснучий або стискаючий характер, зазвичай двосторонній, без проявів нудоти.

Серед основних симптомів спостерігається тупий, не пульсуючий біль, стискання “обруча” навколо голови, відсутність чутливості до світла чи звуку. Біль підсилюється від найменших фізичних навантажень.

Тривале мʼязове напруження (частіше шийно-плечової зони), затяжні стреси, втома, дисбаланс сну та відпочинку можуть спровокувати ГБН.

Які методи лікування доступні на сьогодні?

Мігрень та головний біль напруги можна лікувати різними способами.
Найперше – це профілактика. Налагоджений режим сну та харчування, помірна фізична активність, ведення щоденника головного болю та запобігання стресовим ситуаціям значно знизять ризик захворювань.

Також, полегшити симптоми можна з допомогою легких розтягувань шийно-комірцевої зони, вправ для очей, а також дихальних практик, йоги та медитації.

В складних випадках застосовується медикаментозне лікування:

гостра терапія – при нападах
триптани (суматриптан), нестероїдні протизапальні препарати (далі НПЗП) – при мігренях
НПЗП (ібупрофен, напроксен), парацетамол – при головному болю напруги

Також застосовують профілактичну терапію (при частих нападах):

антидепресанти (амітриптилін, бета-блокатори)
антиконвульсанти
ботулотоксин типу А (при хронічній мігрені)

Що порадить лікар-невролог?

Ми часто недооцінюємо свій стан та платимо за це власним здоров’ям, тому, у разі нападу мігрені або ГБН, наші лікарі рекомендують:

вести щоденник головного болю
налагодити сон, харчування, фізичну активність
включати у свою діяльність релаксацію, дихальні вправи, масаж комірцевої зони
звертатися по медичну допомогу, замість того, щоб терпіти біль
не зловживати ліками, бо це неабиякий ризик

Мігрень та головний біль напруги мають різні механізми, клініку та потребують індивідуального підходу. Ретельне збирання анамнезу, робота з тригерами та комплексне лікування (медикаментозне + немедикаментозне) дають найкращий результат.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ

ortezuvannya-yak-nevidyemna-chastyna-reabilitaczijnogo-proczesu-1.jpg

Чи доцільне використання ортезів при активній реабілітації?

Використання допоміжних засобів реабілітації не лише прискорює одужання пацієнта, а й покращує якісні показники при виписці. Ортезування значно розширює функціональні можливості, після набутої травми. Використання різноманітних ортезів сприяє відновленню втраченої рухової активності або захищає від надмірного впливу.

З чого починається ортезування?

Фізичні терапевти працюють над мобільністю, швидкістю та безпечністю руху пацієнта. Для ефективної реабілітації підбираються саме ті ортези, які підходять конкретному пацієнту в конкретному випадку. Ортези бувають різними. Регідні ортези (знерухомлені) та функціональні (покращують виконання щоденної активності). Ортези спокою призначені для того, щоб вивести кінцівку в певне положення: зменшити кут, збільшити кут, зробити штучну контрактуру, або збільшити діапазон руху. Все залежить від того, які перед нами стоять цілі.

Що таке ортез?

Ортез – це ортопедичний засіб, який допомагає фіксувати певну ділянку кінцівки, певний сегмент, або навіть цілу кінцівку, в необхідному положенні та в правильному куті. Він може бути регідний, тобто знерухомлений, або мати певні механізми, які дозволяють підсилювати та покращувати рух. Для того, щоб зрозуміти чи потрібен ортез взагалі, треба визначити, яку функцію втрачено та які перед нами цілі.

Яким чином ортези впливають на перебіг реабілітації?

Ортез надає стабільності ураженим суглобам. Правильна фіксація пошкодженого суглоба покращує баланс, мобільність, а також впливає на швидкість руху. В тому випадку, коли ортез підібрано вірно, його наявність прискорює процес реабілітації. Адже збереження необхідного положення кінцівки сприяє відновленню втрачених функцій та навичок. Наявність ортезу впливає не лише на якість реабілітації, а і якість життя вцілому.

З яких матеріалів виготовляють ортези?

Вони бувають різні. Їх виготовляють із пластику, з карбону (такі зазвичай міцніші), з тканини, з пружини, яка власне створює необхідне дорсальне згинання. Функціональний ортез застосовують для того, щоб збільшити, або зменшити кут. Простіше кажучи, ортез замінює той м’яз, який виводить кінцівку в певне положення. Доки м’яз не включиться в роботу – ортез бере на себе його функцію.

Чи виготовляють ортези у відділенні ФРМ?

На базі госпіталю, функціонує зал асистивних технологій. Тож ми маємо все необхідне обладнання для виготовлення індивідуальних ортезів. Наші фахівці належним чином проводять аналіз та точно замірюють показники для подальшого виготовлення ортезу. Визначають та оцінюють ступінь ураження, повноту травми, а також діапазон функціональних можливостей пацієнта. Представники команди госпіталю регулярно проходять навчання із вдосконалення навичок оцінювання, підбору та виготовлення ортезів.

Використання ортезу це тимчасове явище чи пожиттєвий допоміжний засіб?

На ситуацію впливає ряд чинників: ступінь травми, вид травми, повнота ураження та інше. Травми бувають неврологічними, травматологічними та ортопедичними. Через те, для одних людей ортез – це тимчасове явище, для інших – по життєвий допоміжний засіб.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ

Що таке інсульт?

Інсульт – це судинна катастрофа, яка виникає внаслідок закупорювання, або розриву судин головного мозку. Судини страждають і тим самим впливають на загальну роботу мозку.

У чому криється небезпека?

Найбільше при інсульті страждають функції головного мозку. У зв’язку з тим, яка ділянка мозку була уражена, виникають проблеми із мовленням, координацією, пам’яттю та зором. Виникають значні проблеми з комунікацією. Втрачається не лише здатність говорити, а й чітко розуміти мову оточення. Втрата когнітивних та фізичних функцій може бути довгостроковою або постійною

Інсульт може викликати частковий або повний параліч по одній стороні тіла. Це серйозно обмежує рухову здатність людини, інколи призводить до інвалідності. Також виникає загроза мозкових набряків. Це значно ускладнює стан та ще більше травмує клітини мозку.

Які бувають інсульти?

Інсульти поділяються на два види: ішемічні та геморагічні. Характерною ознакою ішемічного інсульту є закорковування судин холестериновими бляшками. Це призводить до кисневого голодування певних ділянок мозку та порушення кровопостачання. Геморагічний інсульт – це крововилив в головному мозку, який виникає внаслідок розриву судин.

Ступені складності захворювання?

Все починається із транзиторних ішемічних атак. Виникає спазм судин головного мозку, який, зазвичай, минає без ускладнень. Це попереджувальний стан, що триває не більше ніж добу. Ішемічний інсульт, залежить від локалізації ураження. Він добре піддається лікуванню та завдає відносно меншої шкоди. Геморагічний інсульт лікувати складніше. Оскільки, у випадку геморагічного інсульту, в головному мозку накопичується рідина та кров, а це часто призводить до летальних випадків.

Чи можливо попередити інсульт?

Варто зважати на фактори ризику, такі як: вікова категорія, генетична схильність, проблеми з артеріальним тиском, цукровий діабет, вживання шкідливих речовин та жирної їжі. З віком, ризик виникнення інсульту значно зростає. Недуги перенесені в родині посилюють ймовірність ураження судин головного мозку. Проблеми із високим артеріальним тиском призводять до пошкодження судин. Цукровий діабет сприяє утворенню тромбів. Шкідливі звички підвищують рівень холестерину в крові, що, своєю чергою, погіршує прохідність судин. Точно передбачити інсульт неможливо, проте є змога його попередити чи запобігти цьому явищу. Важливо пам’ятати про те, що краще лікування – це профілактика.

Як діагностувати інсульт вдома?

При інсульті дуже швидко наростає неврологічна симптоматика. За декілька хвилин постраждалий може спостерігати різку слабкість в кінцівках, сповільненість мовлення, втрату координації, головний біль, короткотривалу або абсолютну втрату зору.

В чому полягає суть реабілітації після перенесеного інсульту?

У випадку постінсультних станів, реабілітацію слід розпочинати якомога раніше. Все починається із мобілізації пацієнта. Спершу в ліжку, потім за межами ліжка, тоді в межах палати, далі коридор і зал фізичної реабілітації. Чим швидше ми станемо до роботи з відновлення рухової активності, мовленнєвих навичок та зору, тим вищі шанси відновити їх повною мірою.

Чи можливо відновитися з допомогою реабілітації?

Якщо постраждалому вчасно надано інтенсивну терапію, то вже на другий-третій день, з ним потрібно розпочинати роботу в ліжку. Частково відновлювати рухи, працювати з мовленням, навчати уражену частину мозку заново працювати. Або ж допомогти тій частині, яка її де компенсує, запустити роботу кінцівок належним чином.

Як швидко варто розпочинати реабілітацію?

Допомога, при інсульті, повинна надаватися невідкладно. Якщо вдасться вчасно відновити кровообіг, шанси повернути втрачені функціональні можливості зростають значною мірою. Люди, які перенесли інсульт, мають підвищену схильність до повторного приступу, тож нехтувати постінсультною реабілітацією категорично протипоказано.

Рекомендації лікаря при постінсультних станах?

Ті, хто переніс інсульт, повинні інтенсивно моніторити артеріальний тиск, пильно слідкувати за харчуванням та вести активний спосіб життя. Рекомендовано дозовані фізичні навантаження, як профілактику інсультів, за умови урахування всіх супутніх захворювань, ступеню складності, а також рівня ураження судин головного мозку. Наша мета – навчити пацієнта самостійному самообслуговуванню та максимальній незалежності по життю.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ

Нові Повідомлення

Як ми контролюємо якість медичних послуг

Чому ваш відгук такий важливий

Всеукраїнське опитування від Міністерства у справах ветеранів

Нові можливості для життя

Спільність — це опора

Україна долучається до глобальних досліджень 🔬

Природа головного болю

Що таке мігрень?

Що таке головний біль напруги?

Які методи лікування доступні на сьогодні?

Що порадить лікар-невролог?

Чи доцільне використання ортезів при активній реабілітації?

З чого починається ортезування?

Що таке ортез?

Яким чином ортези впливають на перебіг реабілітації?

З яких матеріалів виготовляють ортези?

Чи виготовляють ортези у відділенні ФРМ?

Використання ортезу це тимчасове явище чи пожиттєвий допоміжний засіб?

Що таке інсульт?

У чому криється небезпека?

Які бувають інсульти?

Ступені складності захворювання?

Чи можливо попередити інсульт?

Як діагностувати інсульт вдома?

В чому полягає суть реабілітації після перенесеного інсульту?

Чи можливо відновитися з допомогою реабілітації?

Як швидко варто розпочинати реабілітацію?

Рекомендації лікаря при постінсультних станах?

Останні новини

Останні статті