Плевральна пункція — це малоінвазивна процедура, під час якої лікар отримує доступ до плевральної порожнини за допомогою спеціальної голки. Процедуру проводять для діагностики причин накопичення рідини в плевральній порожнині або для її видалення з лікувальною метою.

Накопичення рідини між листками плеври називається плевральним випотом. Воно може виникати з різних причин, тому важливо не лише видалити рідину, а й визначити захворювання або стан, який спричинив її появу.

Що таке плевральна пункція

Плевральна пункція, або торакоцентез, передбачає введення спеціальної голки через грудну стінку до плевральної порожнини.

Процедура може мати дві основні цілі:

• діагностичну — отримання зразка плевральної рідини для лабораторного дослідження;
• лікувальну — видалення частини плевральної рідини для зменшення її кількості та полегшення симптомів.

За результатами аналізу плевральної рідини лікар може отримати додаткову інформацію про причину її накопичення та визначити подальшу тактику лікування.

Коли може бути рекомендована плевральна пункція

Плевральна пункція може бути рекомендована при виявленні плеврального випоту, особливо якщо причина його появи не встановлена або пацієнт має виражені симптоми.

Процедура може проводитися при:

• накопиченні значної кількості рідини в плевральній порожнині;
• задишці або відчутті нестачі повітря, пов’язаних із плевральним випотом;
• болю або дискомфорті в грудній клітці;
• необхідності визначити причину накопичення плевральної рідини;
• підозрі на інфекційний або запальний процес;
• необхідності отримання матеріалу для лабораторного дослідження;
• повторному накопиченні плевральної рідини;
• інших медичних показаннях.

Не кожен плевральний випіт потребує пункції. Рішення про проведення процедури приймається лікарем після оцінки клінічної ситуації та результатів обстеження.

Як діагностують плевральний випіт

Для визначення наявності рідини в плевральній порожнині можуть застосовуватися різні методи діагностики.

Ультразвукове дослідження органів грудної клітки дозволяє виявити плевральний випіт, оцінити його обсяг і локалізацію та допомогти визначити безпечне місце для проведення пункції.

Також за показаннями можуть проводитися рентгенографія або комп’ютерна томографія органів грудної клітки.

Після отримання плевральної рідини її можуть направити на лабораторні дослідження. Аналіз допомагає оцінити її характеристики та визначити подальшу тактику залежно від клінічної ситуації.

Як проходить плевральна пункція

Перед процедурою пацієнта розміщують у положенні, яке забезпечує зручний і безпечний доступ до необхідної ділянки грудної клітки.

Місце пункції обробляють антисептичним розчином та проводять місцеве знеболення.

Після цього лікар вводить спеціальну голку через грудну стінку до плевральної порожнини. Залежно від мети процедури отримують невелику кількість рідини для дослідження або видаляють більший її об’єм для зменшення симптомів.

За показаннями плевральна пункція може виконуватися під ультразвуковим контролем. Це допомагає визначити розташування рідини та обрати місце доступу.

Тривалість процедури залежить від її мети, обсягу втручання та стану пацієнта.

Підготовка до плевральної пункції

Перед проведенням процедури лікар оцінює стан пацієнта та визначає необхідний обсяг обстеження.

Залежно від клінічної ситуації можуть проводитися:

• ультразвукове дослідження;
• рентгенографія органів грудної клітки;
• комп’ютерна томографія за показаннями;
• лабораторні дослідження;
• інші обстеження залежно від клінічної ситуації.

Пацієнту необхідно повідомити лікаря про лікарські препарати, які він приймає, особливо про препарати, що впливають на згортання крові, а також про алергічні реакції та супутні захворювання.

Індивідуальні рекомендації щодо підготовки пацієнт отримує від лікаря.

Відновлення після плевральної пункції

Після плевральної пункції лікар оцінює стан пацієнта та, за потреби, проводить контрольне обстеження.

У місці пункції може спостерігатися нетривалий біль або дискомфорт. Подальші рекомендації залежать від причини проведення процедури та загального стану пацієнта.

Якщо пункція була проведена для видалення значного об’єму рідини, лікар оцінює стан пацієнта після її проведення та визначає подальшу тактику лікування.

Важливо пам’ятати, що плевральна пункція усуває або допомагає дослідити наслідок основного патологічного процесу, але не завжди усуває причину накопичення рідини. Подальше лікування визначається залежно від встановленого діагнозу.

Можливі реакції та ускладнення

Як і будь-яка інвазивна процедура, плевральна пункція може супроводжуватися певними ризиками.

Після процедури можливі:

• локальний біль або дискомфорт у місці пункції;
• невелика кровотеча або синець;
• рідше — інші ускладнення, пов’язані з проведенням процедури.

Одним із рідкісних, але важливих ускладнень є пневмоторакс — потрапляння повітря в плевральну порожнину, що може призвести до часткового або повного спадання легені.

Для зменшення ризику ускладнень лікар оцінює стан пацієнта перед процедурою та визначає найбільш безпечний спосіб її проведення.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Після плевральної пункції необхідно звернутися до лікаря при появі або посиленні симптомів.

Особливо важливо звернутися за медичною допомогою при:

• вираженій або раптовій задишці;
• сильному або наростаючому болю в грудях;
• значній кровотечі з місця пункції;
• вираженому запамороченні або слабкості;
• підвищенні температури тіла;
• інших симптомах, які викликають занепокоєння.

Плевральна пункція в Рівненському обласному клінічному госпіталі

У Рівненському обласному клінічному госпіталі плевральна пункція проводиться за медичними показаннями після необхідного обстеження.

Перед процедурою лікар оцінює стан пацієнта, результати діагностичних досліджень та визначає мету проведення пункції.

Залежно від клінічної ситуації плевральну рідину можуть направити на лабораторне дослідження, а її видалення може сприяти зменшенню задишки та іншого дискомфорту.

Можливість отримання медичної допомоги безоплатно в межах Програми медичних гарантій НСЗУ визначається відповідно до умов чинного договору та відповідного пакета медичної допомоги.