fbpx
ЦІЛОДОБОВО БЕЗ ВИХІДНИХПОНЕДІЛОК-НЕДІЛЯ 00:00-23:59097 686 9150ogiv@ukr.netс-ще. Клевань, вул. Деражненська, 39Рівненська область
 menu trigger  menu trigger
Blog

СТАТТІ

chatgpt-image-14-serp.-2026-r.-14_06_33-1200x800.png
14.08.2026 ПроктологіяСтаттіХірургія

Анальна тріщина: симптоми, причини та хірургічне лікування

Анальна тріщина — це болючий розрив слизової оболонки або шкіри в ділянці анального каналу. Найчастіше захворювання проявляється різким болем під час випорожнення та появою невеликої кількості яскраво-червоної крові. У деяких випадках симптоми минають після консервативного лікування, однак при тривалому перебігу анальна тріщина може стати хронічною та потребувати хірургічного втручання.

Що таке анальна тріщина

Анальна тріщина виникає внаслідок пошкодження тканин анального каналу. Одним із важливих механізмів, які підтримують захворювання, є спазм внутрішнього анального сфінктера. Підвищений тонус сфінктера може посилювати біль та перешкоджати нормальному загоєнню тріщини.

Анальні тріщини можуть бути гострими або хронічними. Хронічна тріщина зазвичай має тривалий перебіг і може супроводжуватися додатковими змінами тканин у ділянці ураження.

Чому виникає анальна тріщина

Однією з поширених причин появи анальної тріщини є травмування слизової під час проходження твердих калових мас. Водночас захворювання може виникати й при частих рідких випорожненнях або інших станах, що спричиняють подразнення та травмування анального каналу.

До факторів, які можуть сприяти виникненню анальної тріщини, належать:

  • закрепи та тверді калові маси;
  • часті епізоди діареї;
  • тривале напруження під час випорожнення;
  • деякі захворювання кишечника;
  • запальні захворювання кишечника;
  • попередні травми або операції в ділянці анального каналу.

Основні симптоми анальної тріщини

Найхарактернішим симптомом є гострий біль під час випорожнення, який може зберігатися ще деякий час після нього. Також можливе виділення невеликої кількості яскраво-червоної крові.

При тривалому перебігу можуть з’являтися зміни шкіри біля анального каналу.

Симптоми анальної тріщини можуть бути схожими на прояви інших захворювань прямої кишки. Тому за появи болю або кровотечі важливо звернутися до лікаря для встановлення причини.

Як діагностують анальну тріщину

Діагностика починається з консультації та огляду лікаря. Метод обстеження визначається залежно від симптомів і клінічної ситуації.

Лікар оцінює характер болю, наявність кровотечі, тривалість симптомів та інші прояви захворювання. За потреби можуть призначатися додаткові дослідження для уточнення діагнозу або виключення інших причин симптомів.

Як лікують анальну тріщину

Лікування залежить від того, чи є тріщина гострою або хронічною, а також від вираженості симптомів.

На початкових етапах часто застосовують консервативні методи. Вони можуть включати заходи для нормалізації випорожнень, достатнє споживання рідини та клітковини, а також місцеве медикаментозне лікування. Для хронічних тріщин можуть застосовуватися препарати, що знижують тонус внутрішнього сфінктера.

Якщо консервативне лікування не дає достатнього ефекту, лікар може рекомендувати інтервенційне або хірургічне лікування.

Коли потрібна операція

Хірургічне лікування переважно розглядають при хронічній анальній тріщині, яка не загоюється після консервативної терапії, або при рецидивному перебігу захворювання.

Основним хірургічним методом є латеральна внутрішня сфінктеротомія. Вона полягає у контрольованому частковому розтині внутрішнього анального сфінктера, що зменшує його тонус і створює умови для загоєння тріщини. Сучасні рекомендації підтримують техніку, адаптовану до довжини тріщини, оскільки вона дозволяє зберегти високу ефективність лікування та зменшити ризик порушень утримання випорожнень.

В окремих пацієнтів, особливо за наявності факторів ризику порушення функції сфінктера, можуть розглядатися сфінктерозберігальні методики або введення ботулінічного токсину.

Чи є операція безпечною

Як і будь-яке хірургічне втручання, лікування анальної тріщини має потенційні ризики. Одним із специфічних ризиків сфінктеротомії є зміна контролю газів або випорожнень. Саме тому перед операцією лікар оцінює стан сфінктера та інші фактори ризику, а метод лікування підбирається індивідуально.

При виборі хірургічного методу лікар співвідносить очікувану користь лікування з можливими ризиками.

Відновлення після хірургічного лікування

Після операції важливо забезпечити м’яке та регулярне випорожнення, уникати закрепів і дотримуватися рекомендацій лікаря.

Тривалість відновлення залежить від методу хірургічного лікування та індивідуальних особливостей пацієнта. Лікар надає рекомендації щодо фізичної активності, харчування та догляду в післяопераційний період.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Не варто відкладати консультацію, якщо біль під час або після випорожнення повторюється, з’являється кров у калі або симптоми не минають протягом кількох днів.

Термінового медичного обстеження потребує сильний біль, особливо якщо він супроводжується підвищеною температурою, ознобом або іншими ознаками інфекції. Значна або безперервна кровотеча також потребує невідкладної медичної допомоги.

Хірургічне лікування анальних тріщин у Рівненському обласному клінічному госпіталі

У Рівненському обласному клінічному госпіталі проводиться хірургічне лікування анальних тріщин за медичними показаннями.

Тактика лікування визначається індивідуально після консультації лікаря та оцінки стану пацієнта. За потреби лікар визначає подальший обсяг обстеження та метод лікування.

Можливість отримання медичної допомоги безоплатно в межах Програми медичних гарантій НСЗУ визначається відповідно до умов чинного договору та відповідного пакета медичної допомоги.

Для планового звернення необхідне електронне направлення від сімейного лікаря або профільного спеціаліста.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ
chatgpt-image-13-serp.-2026-r.-14_55_43-1200x800.png
13.08.2026 СтаттіФлебологіяХірургія

Венектомія: класичний та лазерний методи лікування варикозних вен

Варикозне розширення вен нижніх кінцівок є поширеним захворюванням венозної системи. Воно може проявлятися появою розширених та звивистих вен, болем, відчуттям тяжкості та втоми в ногах, набряками, судомами й змінами шкіри.

Тактика лікування залежить від вираженості захворювання, особливостей венозного кровообігу та результатів обстеження. У разі наявності показань може застосовуватися хірургічне або ендовенозне лікування.

Венектомія є одним із методів лікування варикозно змінених вен. Залежно від клінічної ситуації може виконуватися класичне хірургічне втручання або лазерне лікування вен.

Що таке венектомія

Венектомія — це метод лікування варикозної хвороби, спрямований на усунення патологічно змінених поверхневих вен.

Під час класичної венектомії варикозно змінені вени видаляють через невеликі хірургічні доступи. Лазерне лікування належить до ендотермальних методів абляції: під дією лазерної енергії стінки патологічно зміненої вени нагріваються та вена закривається.

Закриття або видалення патологічно зміненої вени не порушує кровообіг у кінцівці. Венозний відтік продовжується через інші функціонально повноцінні судини.

Вибір методу лікування залежить від анатомії вен, характеру та локалізації венозного рефлюксу, поширеності варикозних змін, супутніх захворювань та інших індивідуальних факторів. Єдиного методу, який підходив би кожному пацієнту, не існує.

Коли може бути необхідне лікування

Рішення про проведення втручання приймається після огляду та обстеження пацієнта. Інтервенційне лікування може розглядатися при симптомному варикозному розширенні вен та патологічному венозному рефлюксі.

Серед проявів варикозної хвороби, які потребують консультації лікаря:

  • біль або дискомфорт у ногах;
  • відчуття тяжкості та втоми;
  • набряки нижніх кінцівок;
  • судоми;
  • виражені варикозно розширені та звивисті вени;
  • зміни шкіри в ділянці гомілок;
  • трофічні зміни;
  • запалення поверхневих вен;
  • виразкові зміни, пов’язані з хронічною венозною недостатністю.

Не кожне розширення вен потребує оперативного лікування. Необхідність втручання та оптимальний метод визначає лікар після оцінки симптомів, стану венозної системи та результатів обстеження.

Діагностика перед лікуванням

Перед проведенням інтервенційного лікування необхідно оцінити стан поверхневих і глибоких вен та визначити джерело патологічного венозного рефлюксу.

Основним методом обстеження є ультразвукове дуплексне сканування вен нижніх кінцівок. Воно дозволяє оцінити анатомію вен, напрямок та характер кровотоку, виявити патологічний рефлюкс і визначити особливості венозної системи, важливі для вибору методу лікування.

За потреби лікар може призначити додаткові лабораторні або інструментальні обстеження, а також консультації інших спеціалістів.

Класична венектомія

Класична венектомія передбачає хірургічне видалення варикозно змінених вен через невеликі операційні доступи.

Залежно від характеру та поширеності варикозного процесу лікар визначає обсяг втручання та необхідну техніку. У деяких випадках хірургічне лікування може поєднуватися з іншими методами лікування вен.

Після видалення патологічно змінених вен кров продовжує відтікати через здорові венозні судини.

Лазерне лікування вен

Лазерне лікування є малоінвазивним методом ендотермальної абляції. Його суть полягає в закритті патологічно зміненої вени за допомогою лазерної енергії.

Під контролем ультразвуку через невеликий прокол у вену вводиться тонкий світловод. Лазерна енергія нагріває внутрішню поверхню вени, внаслідок чого її стінки закриваються. Надалі кровотік перерозподіляється на інші венозні судини.

Лазерна абляція є одним із методів ендотермального лікування варикозної хвороби. За відповідних анатомічних умов сучасні рекомендації розглядають ендотермальну абляцію як один із методів першої лінії для лікування варикозних вен із патологічним рефлюксом.

Як обирають метод лікування

Вибір між класичним та лазерним методом не здійснюється лише за бажанням пацієнта або за принципом «сучасніший метод кращий».

Лікар враховує:

  • анатомічні особливості вен;
  • локалізацію та поширеність варикозних змін;
  • наявність патологічного венозного рефлюксу;
  • діаметр та особливості ураженої вени;
  • стан глибокої венозної системи;
  • супутні захворювання;
  • результати ультразвукового дослідження;
  • можливі переваги та обмеження кожного методу для конкретного пацієнта.

Сучасні рекомендації передбачають індивідуальний вибір методу лікування. За наявності показань та відповідної анатомії може застосовуватися ендотермальна абляція, зокрема лазерна. В інших клінічних ситуаціях можуть розглядатися пінна склеротерапія або хірургічне лікування.

Як проходить підготовка до операції

Перед втручанням пацієнт проходить необхідне обстеження. Лікар оцінює загальний стан здоров’я, стан венозної системи та визначає оптимальну тактику лікування.

Залежно від клінічної ситуації можуть бути необхідні:

  • консультація лікаря;
  • ультразвукове дуплексне сканування вен;
  • лабораторні дослідження;
  • електрокардіографія;
  • додаткові обстеження за медичними показаннями.

Пацієнту необхідно повідомити лікаря про всі лікарські препарати, які він приймає, супутні захворювання, алергічні реакції та попередні оперативні втручання.

Відновлення після венектомії

Тривалість та особливості відновлення залежать від методу лікування, обсягу втручання та індивідуального стану пацієнта.

Після процедури лікар надає персональні рекомендації щодо фізичної активності, догляду за післяопераційними ділянками та подальшого спостереження.

У деяких випадках може рекомендуватися тимчасове використання компресійного трикотажу або інших засобів компресії. Необхідність компресійної терапії та її тривалість визначає лікар залежно від виду втручання та клінічної ситуації.

Поступове повернення до звичної фізичної активності відбувається відповідно до рекомендацій лікаря.

Якого результату можна очікувати

Основною метою лікування є усунення патологічного венозного рефлюксу та варикозно змінених вен, а також зменшення проявів захворювання.

Лікування може сприяти:

  • зменшенню болю та дискомфорту;
  • зменшенню відчуття тяжкості в ногах;
  • зменшенню набряків;
  • усуненню видимих варикозно змінених вен;
  • покращенню якості життя;
  • зниженню ризику окремих ускладнень варикозної хвороби.

Водночас лікування варикозної хвороби не гарантує, що нові варикозні вени не з’являться в майбутньому. Тому після лікування важливе подальше спостереження та дотримання рекомендацій лікаря.

Коли необхідно звернутися до лікаря

Консультація спеціаліста рекомендована при появі або посиленні симптомів варикозної хвороби.

Звернутися до лікаря варто, якщо:

  • з’явилися нові варикозні вени;
  • посилилися біль або тяжкість у ногах;
  • регулярно виникають набряки;
  • з’явилися нічні судоми;
  • змінився колір або стан шкіри на ногах;
  • виникла болюча, почервоніла або ущільнена ділянка вздовж вени;
  • з’явилися трофічні зміни або виразки.

Своєчасне обстеження дозволяє визначити стан венозної системи та підібрати оптимальну тактику лікування.

Венектомія в Рівненському обласному клінічному госпіталі

У Рівненському обласному клінічному госпіталі проводиться венектомія: класична та лазерна за медичними показаннями.

Перед лікуванням пацієнт проходить необхідне обстеження, після чого лікар визначає метод та обсяг втручання відповідно до клінічної ситуації.

Медична допомога надається відповідно до чинних умов Програми медичних гарантій НСЗУ. Можливість проведення лікування безоплатно в межах програми визначається відповідно до медичних показань та умов відповідного пакета медичної допомоги.

Для планового лікування необхідне електронне направлення від сімейного лікаря або профільного спеціаліста.

Венектомія та інші методи лікування варикозної хвороби підбираються індивідуально. Для визначення необхідності втручання та вибору оптимального методу необхідна консультація лікаря та обстеження венозної системи.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ
764818146_2534380957076549_8490802428814611323_n-1200x800.jpg
11.08.2026 Новини

Навчання з базової підтримки життя (BLS)

7–8 серпня фахівці Рівненського обласного клінічного госпіталю пройшли міжнародний курс BLS (Basic Life Support) за методикою European Resuscitation Council (ERC).

Курс проводила інструкторка Тетяна Воронцова.

Навчання було спрямоване на відпрацювання практичних навичок базової підтримки життя та правильних дій у критичних ситуаціях.

Практичні навички базової підтримки життя

Під час курсу учасники відпрацьовували проведення серцево-легеневої реанімації, дії у випадках, коли людина перебуває без свідомості, але дихає або не дихає, а також надання допомоги при удавленні та утопленні.

Окремо розглянули особливості надання допомоги дітям, а також домедичну допомогу при інсульті та інфаркті.

Симуляційні вправи під час навчання

Основну увагу під час курсу приділили практиці та симуляційним вправам. Учасники відпрацьовували послідовність дій у змодельованих ситуаціях, що дозволило зосередитися на правильному та своєчасному застосуванні отриманих знань.

Знання важливі, але у критичній ситуації вирішальним стає вміння швидко й правильно їх застосувати.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ
764953875_1620872176041705_2489289577497641613_n-1200x800.jpg
11.08.2026 Новини

Віталій Кім відвідав Рівненський обласний клінічний госпіталь: обговорили актуальні питання підтримки ветеранів

У межах робочого візиту на Рівненщину Міністр у справах ветеранів України Віталій Кім, його заступник Руслан Приходько та начальник Рівненської обласної військової адміністрації Олександр Коваль відвідали Рівненський обласний клінічний госпіталь.

Під час зустрічі ветерани та фахівці із супроводу ветеранів озвучили актуальні питання, які виникають у процесі лікування та реабілітації. Зокрема, обговорили питання забезпечення житлом, отримання пільг та інших видів підтримки.

Лікування та реабілітація ветеранів

Для госпіталю такі зустрічі є можливістю безпосередньо обговорити потреби ветеранів, які виникають під час лікування та реабілітації, а також обмінятися баченням щодо подальшої підтримки.

Учасники зустрічі обговорили питання, пов’язані з організацією лікування та реабілітаційної допомоги ветеранам, а також потреби, які виникають у них під час проходження лікування та відновлення.

Соціальна підтримка ветеранів

Окрему увагу приділили питанням соціальної підтримки ветеранів. Зокрема, йшлося про забезпечення житлом, отримання пільг та інших видів підтримки.

Фахівці із супроводу ветеранів допомагають враховувати індивідуальні потреби ветеранів та сприяють отриманню необхідної соціальної підтримки.

Взаємодія задля підтримки ветеранів

Відкритий діалог між ветеранами, фахівцями із супроводу, медичними працівниками та представниками державних органів допомагає краще розуміти актуальні потреби ветеранів та узгоджувати подальші кроки.

Для госпіталю важливо безпосередньо отримувати зворотний зв’язок від ветеранів та брати участь в обговоренні питань, пов’язаних із лікуванням, реабілітацією та соціальною підтримкою.

Дякуємо за візит та можливість відкрито обговорити актуальні питання підтримки ветеранів.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ
1c397dd1-2022-495c-9320-2a73905d7069.jpg
11.08.2026 Новини

П’ятий Український форум з реабілітації

4 серпня у Києві відбувся П’ятий Український форум з реабілітації у сфері охорони здоров’я. У заході взяли участь директор Рівненського обласного клінічного госпіталю Андрій Бурачик та завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини Ірина Каспришен.

Форум об’єднав представників державних інституцій, місцевої влади, міжнародних організацій, професійних спільнот, закладів охорони здоров’я, університетів та експертного середовища.

Основні питання розвитку реабілітаційної допомоги

Під час форуму учасники обговорили актуальні питання розвитку системи реабілітаційної допомоги в Україні. Зокрема, йшлося про надання реабілітаційної допомоги в гострому періоді у стаціонарних умовах, кадрове забезпечення системи, результати моніторингу якості реабілітаційної допомоги та відповідність закладів охорони здоров’я вимогам Програми медичних гарантій.

Окрему увагу приділили розвитку професійного та освітнього напрямів протезування й ортезування, підготовці фахівців, удосконаленню освітніх програм та посиленню професійної спроможності галузі.

Фінансування та якість реабілітаційних послуг

Одним із напрямів обговорення стало подальше вдосконалення фінансування реабілітаційної допомоги в межах Програми медичних гарантій. Учасники розглянули правила фінансування, механізми оплати реабілітаційних послуг та питання забезпечення сталості системи.

Також на форумі представили результати моніторингу надання реабілітаційної допомоги та обговорили відповідність закладів охорони здоров’я встановленим вимогам.

Участь представників госпіталю у професійному форумі стала можливістю долучитися до обговорення актуальних питань розвитку реабілітаційної допомоги, ознайомитися з сучасними підходами та обмінятися досвідом із представниками професійної спільноти.

Форум організовано за підтримки проєкту «Реабілітація в Україні» (Rehab4U), який впроваджує Momentum Wheels for Humanity.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ
depositphotos_14610185-stock-photo-excavator-loader-at-earth-moving.webp
03.08.2026 НовиниСтатті

Інформація про вплив шкідливих виробничих факторів, професійні захворювання та їх профілактику під час виконання робіт у кар’єрах

Виконання робіт у відкритих гірничих виробках (кар’єрах) супроводжується впливом комплексу шкідливих виробничих факторів, які за тривалої або інтенсивної дії можуть призвести до розвитку професійних захворювань, зниження працездатності та погіршення стану здоров’я.

Згідно з оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної організації праці, до 40% хвороб і понад 50% професійних патологій мають безпосередній зв’язок з умовами праці. Це робить контроль, моніторинг та оптимізацію виробничого середовища не лише питанням безпеки, а й економічною, демографічною та соціальною пріоритетністю держави.

Основні шкідливі виробничі фактори

Пил

Під час буріння, вибухових робіт, навантаження, транспортування та дроблення гірничої маси у повітрі робочої зони утворюються аерозолі переважно фіброгенної дії, що містять кристалічний діоксид кремнію (SiO₂). Тривале вдихання пилу є основною причиною розвитку пилових захворювань легень.

Шум

Робота екскаваторів, бурових установок, дробильного обладнання, автосамоскидів і компресорних станцій супроводжується підвищеним рівнем шуму, що може викликати професійну приглухуватість, підвищену втомлюваність та порушення концентрації уваги.

Вібрація

Локальна та загальна вібрація виникає під час роботи з ручним механізованим інструментом, буровими установками та великовантажною кар’єрною технікою. Тривалий вплив може призводити до розвитку вібраційної хвороби, захворювань опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи.

Несприятливий мікроклімат

Робота на відкритому повітрі супроводжується впливом високих або низьких температур, вітру, атмосферних опадів, сонячного випромінювання та значних сезонних коливань температури.

Хімічні фактори

Працівники можуть контактувати з відпрацьованими газами дизельних двигунів, оксидами азоту, оксидом вуглецю, продуктами вибухових речовин та іншими хімічними сполуками, що подразнюють органи дихання та можуть чинити токсичний вплив.

Фізичне навантаження

Піднімання і переміщення вантажів, статичні та динамічні навантаження, вимушені робочі пози сприяють розвитку захворювань опорно-рухового апарату.

Психофізіологічні фактори

До психофізіологічних факторів належать:

• високе нервово-емоційне напруження через роботу в умовах підвищеної небезпеки;

• значні фізичні навантаження;

• монотонність окремих виробничих операцій;

• тривала концентрація уваги та необхідність швидкого прийняття рішень;

• втома і перевтома;

• психологічний стрес;

• сенсорне навантаження;

• порушення добових біоритмів при позмінній роботі.

Професійні захворювання

Професійне захворювання — це гостре або хронічне захворювання, що виникає переважно внаслідок впливу шкідливих виробничих факторів, особливостей трудового процесу або виробничого середовища під час виконання працівником своїх професійних обов’язків.

Найпоширеніші професійні захворювання

• пневмоконіози (силікоз, силікатози та інші пилові ураження легень);

• хронічний професійний бронхіт;

• хронічне обструктивне захворювання легень професійного походження;

• професійна нейросенсорна приглухуватість;

• вібраційна хвороба;

• дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта та суглобів;

• професійні захворювання периферичної нервової системи;

• теплові ураження або переохолодження.

Як встановлюють професійне захворювання

Професійне захворювання встановлюється відповідно до вимог чинного законодавства України спеціалізованими закладами охорони здоров’я на підставі:

• результатів медичного обстеження;

• санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;

• розслідування причин виникнення захворювання.

Що робити працівнику при появі симптомів

Крок 1. Зафіксувати симптоми та звернутися до лікаря.

Крок 2. Оцінити можливий зв’язок захворювання з умовами праці.

Крок 3. Провести дослідження умов праці.

Крок 4. Встановити діагноз і провести розслідування.

Крок 5. Оцінити втрату працездатності та оформити страхові виплати.

Ознаки, які можуть свідчити про професійне захворювання

• кілька працівників мають однакові скарги;

• симптоми посилюються після виконання певних робіт;

• після вихідних або відпустки самопочуття покращується;

• скарги виникають після контакту з пилом, шумом, вібрацією або хімічними речовинами;

• працівник починає уникати певних робіт;

• збільшується кількість лікарняних.

Що робити роботодавцю

• не ігнорувати повторювані скарги працівників;

• перевірити умови праці;

• залучити фахівця з охорони праці;

• оцінити фактори виробничого середовища;

• організувати медичні огляди;

• за потреби покращити умови праці та впровадити профілактичні заходи.

Профілактика професійних захворювань

Для збереження здоров’я необхідно:

• дотримуватися вимог законодавства з охорони праці;

• своєчасно проводити атестацію робочих місць;

• здійснювати лабораторний контроль умов праці;

• використовувати сертифіковані засоби індивідуального захисту;

• застосовувати засоби колективного захисту;

• дотримуватися режимів праці та відпочинку;

• проходити обов’язкові медичні огляди;

• повідомляти керівника про погіршення самопочуття;

• підтримувати належний питний режим;

• не працювати з несправним обладнанням.

Як зменшити вплив психофізіологічних факторів

Рекомендується:

• оптимізувати режими праці та відпочинку;

• впроваджувати програми психосоціальної підтримки;

• проводити навчання з управління стресом;

• забезпечувати ротацію працівників;

• здійснювати регулярний моніторинг психофізіологічного стану персоналу;

• формувати культуру безпеки на підприємстві.

Пам’ятайте

Раннє виявлення професійних захворювань значно підвищує ефективність лікування та дозволяє запобігти розвитку незворотних змін в організмі.

Дотримання вимог охорони праці, правильне використання засобів індивідуального та колективного захисту, виробнича дисципліна та регулярний медичний контроль є основою профілактики професійних захворювань.

Бережіть здоров’я — безпечна праця починається з відповідального ставлення кожного працівника.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ
757863563_1557350278581211_6242593142329765349_n-1200x675.jpg
03.08.2026 Новини

Курсанти військового інституту ознайомилися з роботою Рівненського обласного клінічного госпіталю

Навчальний візит майбутніх фахівців служб супроводу

Рівненський обласний клінічний госпіталь відвідали курсанти Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які після завершення навчання працюватимуть у службах супроводу військових частин.

Навчальний візит був організований спільно з 15-м армійським корпусом. Його метою стало ознайомлення майбутніх фахівців з організацією лікування, реабілітації та соціального супроводу військовослужбовців, які зазнали поранень, травм і контузій.

Комплексний підхід до підтримки військовослужбовців

Під час зустрічі курсанти поспілкувалися із завідувачкою відділення фізичної та реабілітаційної медицини Іриною Каспришен, а також із фахівцями із супроводу ветеранів Анною Хіночик та Юрієм Базаном.

Учасники обговорили взаємодію між медичними закладами, службами супроводу та військовими частинами, а також роль міждисциплінарної співпраці у забезпеченні комплексної підтримки військовослужбовців під час лікування та реабілітації.

Окрему увагу приділили питанням соціального супроводу. Зокрема, йшлося про допомогу військовослужбовцям у відновленні документів, проходженні військово-лікарської комісії, отриманні належних виплат, оформленні статусу учасника бойових дій та інших соціальних гарантій.

Ознайомлення з роботою госпіталю

Під час візиту курсанти ознайомилися з роботою госпіталю та особливостями організації медичної, реабілітаційної й соціальної допомоги військовослужбовцям.

Практичне знайомство з діяльністю закладу дало можливість майбутнім фахівцям краще зрозуміти особливості супроводу військовослужбовців на різних етапах лікування та реабілітації, а також важливість ефективної взаємодії між усіма службами, які забезпечують їх підтримку.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ
759676972_1026074400220040_3278000764948712906_n-1200x900.jpg
03.08.2026 Новини

У госпіталі обговорили міжнародну співпрацю у сфері реабілітації

Робоча зустріч із міжнародними партнерами

У Рівненському обласному клінічному госпіталі відбулася робоча зустріч за участю директора Андрія Бурачика, медичної директорки Оксани Киричук та завідувачки відділення фізичної та реабілітаційної медицини Ірини Каспришен з доктором Майклом Холом (Michael Hall), академічним керівником і дослідником Технологічного університету Манстера (Munster Technological University, Ірландія), а також доктором психологічних наук, професором, деканом факультету психології, здоров’я людини та спорту Рівненського державного гуманітарного університету Віталієм Павелківим.

Під час зустрічі сторони обговорили перспективи міжнародної співпраці у сфері реабілітації, обмін професійним досвідом, а також можливості реалізації спільних міжнародних проєктів, спрямованих на розвиток сучасної реабілітаційної допомоги.

Ознайомлення з можливостями госпіталю

Для гостей провели екскурсію госпіталем, під час якої представили новий лікувально-реабілітаційний корпус, ознайомили з організацією роботи закладу та можливостями надання медичної й реабілітаційної допомоги пацієнтам.

За підсумками зустрічі сторони окреслили напрями подальшої взаємодії та обговорили можливості реалізації спільних міжнародних ініціатив у сфері реабілітації.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ
hepc-site.png
31.07.2026 Статті

Гепатит С: симптоми, діагностика, лікування та профілактика

Що таке гепатит С

Гепатит С — це вірусне захворювання печінки, яке викликає вірус гепатиту С (HCV). Інфекція може перебігати у гострій або хронічній формі. Особливістю гепатиту С є те, що він часто тривалий час не має жодних симптомів, тому людина може навіть не здогадуватися про захворювання.

Без своєчасного лікування хронічний гепатит С може поступово пошкоджувати печінку та призвести до розвитку фіброзу, цирозу або раку печінки. Водночас сучасні методи лікування дозволяють у більшості випадків повністю позбутися вірусу.

Як передається гепатит С

Вірус гепатиту С передається переважно через кров.

Основні шляхи передачі:

  • використання спільних шприців та голок;
  • контакт із зараженою кров’ю;
  • медичні, стоматологічні або косметологічні процедури, якщо використовуються нестерильні інструменти;
  • нанесення татуювань або пірсингу нестерильними інструментами;
  • передача від матері до дитини під час вагітності або пологів трапляється рідко;
  • статевий шлях передачі можливий, але ризик є значно нижчим, ніж при гепатиті В.

Водночас вірус не передається через:

  • рукостискання;
  • обійми;
  • кашель або чхання;
  • спільний посуд;
  • їжу чи воду.

Симптоми гепатиту С

У більшості людей захворювання може тривалий час перебігати безсимптомно.

Якщо симптоми з’являються, вони можуть бути такими:

  • постійна втома;
  • загальна слабкість;
  • зниження апетиту;
  • нудота;
  • біль або дискомфорт у правому підребер’ї;
  • потемніння сечі;
  • світлий кал;
  • пожовтіння шкіри та білків очей.

За появи таких симптомів необхідно звернутися до лікаря.

Хто належить до групи ризику

Пройти обстеження на гепатит С рекомендується людям, які:

  • мали контакт із кров’ю іншої людини;
  • використовували ін’єкційні наркотики;
  • проходять гемодіаліз;
  • працюють у сфері охорони здоров’я та можуть контактувати з кров’ю;
  • мають підвищені показники печінкових проб без встановленої причини;
  • робили татуювання або пірсинг у закладах, де не було впевненості у дотриманні правил стерильності;
  • мають інші фактори ризику, які визначить лікар.

Діагностика гепатиту С

Для підтвердження або виключення захворювання лікар призначає спеціальні аналізи крові на вірус гепатиту С.

Крім цього, можуть бути рекомендовані:

  • біохімічний аналіз крові для оцінки функції печінки;
  • ультразвукове дослідження печінки;
  • еластографія для оцінки ступеня ураження печінки;
  • інші обстеження за показаннями.

Комплексне обстеження допомагає підтвердити діагноз, оцінити стан печінки та обрати найбільш ефективне лікування.

Лікування гепатиту С

Сьогодні гепатит С успішно лікується сучасними противірусними препаратами.

У більшості випадків курс лікування триває від 8 до 12 тижнів. Сучасні лікарські засоби дозволяють повністю позбутися вірусу у більшості пацієнтів.

Схему лікування визначає лікар після проведення необхідних обстежень. Самолікування може бути небезпечним для здоров’я.

Чи можна повністю вилікувати гепатит С

Так. На відміну від деяких інших вірусних гепатитів, сучасне лікування дозволяє у більшості випадків повністю позбутися вірусу гепатиту С.

Після завершення курсу лікування лікар призначає контрольні аналізи, щоб переконатися в ефективності терапії.

Профілактика гепатиту С

На сьогодні вакцини проти гепатиту С не існує.

Для зниження ризику інфікування рекомендується:

  • користуватися лише стерильними медичними та косметологічними інструментами;
  • уникати контакту з чужою кров’ю;
  • не користуватися спільними бритвами, зубними щітками чи манікюрними інструментами;
  • відповідально ставитися до вибору закладів, де виконують косметологічні процедури, татуювання чи пірсинг;
  • використовувати засоби індивідуального захисту під час контакту з кров’ю.

Можливі ускладнення

Без своєчасної діагностики та лікування хронічний гепатит С може призвести до:

  • фіброзу печінки;
  • цирозу печінки;
  • печінкової недостатності;
  • раку печінки.

Своєчасне лікування значно знижує ризик розвитку цих ускладнень.

Коли необхідно звернутися до лікаря

Консультація лікаря необхідна, якщо:

  • ви мали контакт із кров’ю людини, яка може бути інфікована;
  • у вас з’явилися симптоми, що можуть свідчити про ураження печінки;
  • під час обстеження виявлено зміни в аналізах крові;
  • ви належите до групи ризику або бажаєте пройти профілактичне обстеження.

Раннє виявлення захворювання дозволяє своєчасно розпочати лікування та запобігти розвитку серйозних ускладнень.

Висновок

Гепатит С — це захворювання, яке часто тривалий час перебігає безсимптомно. Саме тому важливо не відкладати обстеження, особливо якщо ви належите до групи ризику. Завдяки сучасним методам діагностики та лікування сьогодні гепатит С у більшості випадків можна повністю вилікувати. Своєчасне звернення до лікаря допомагає зберегти здоров’я печінки та уникнути розвитку ускладнень.

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ
hepb-site.png
31.07.2026 Статті

Гепатит В: симптоми, діагностика, лікування та профілактика

Що таке гепатит В

Гепатит В — це вірусне захворювання печінки, яке викликає вірус гепатиту В (HBV). Інфекція може перебігати у гострій або хронічній формі. У більшості дорослих людей гострий гепатит В завершується повним одужанням, однак у частини пацієнтів захворювання переходить у хронічну форму.

Хронічний гепатит В може тривалий час не викликати жодних симптомів, але поступово пошкоджувати печінку. Без своєчасного лікування це може призвести до розвитку фіброзу, цирозу та раку печінки. Саме тому важливо вчасно пройти обстеження та перебувати під наглядом лікаря.

Як передається гепатит В

Вірус гепатиту В передається через кров та інші біологічні рідини організму.

Основні шляхи передачі:

  • від матері до дитини під час пологів;
  • незахищені статеві контакти;
  • використання спільних шприців та голок;
  • контакт із зараженою кров’ю;
  • медичні, стоматологічні або косметологічні процедури, якщо використовуються нестерильні інструменти.

Водночас вірус не передається через:

  • рукостискання;
  • обійми;
  • кашель або чхання;
  • спільний посуд;
  • їжу чи воду.

Симптоми гепатиту В

На початкових етапах захворювання може не мати жодних проявів. Якщо симптоми виникають, вони можуть бути такими:

  • загальна слабкість;
  • швидка втомлюваність;
  • зниження апетиту;
  • нудота;
  • біль або дискомфорт у правому підребер’ї;
  • підвищення температури тіла;
  • потемніння сечі;
  • світлий кал;
  • пожовтіння шкіри та білків очей.

За появи таких симптомів необхідно звернутися до лікаря.

Хто належить до групи ризику

Пройти обстеження на гепатит В рекомендується людям, які:

  • проживають разом із людиною, інфікованою вірусом гепатиту В;
  • працюють у сфері охорони здоров’я;
  • проходять гемодіаліз;
  • мають хронічні захворювання печінки;
  • планують вагітність або є вагітними;
  • мали контакт із кров’ю іншої людини;
  • мають інші фактори ризику, які визначить лікар.

Діагностика гепатиту В

Для підтвердження або виключення захворювання лікар призначає спеціальні аналізи крові на вірус гепатиту В.

Крім цього, можуть бути рекомендовані:

  • біохімічний аналіз крові для оцінки функції печінки;
  • ультразвукове дослідження печінки;
  • еластографія для оцінки ступеня ураження печінки;
  • інші обстеження за показаннями.

Комплексне обстеження допомагає встановити точний діагноз, визначити активність захворювання та обрати оптимальну тактику лікування.

Лікування гепатиту В

Лікування залежить від форми захворювання та стану печінки.

При гострому гепатиті В найчастіше проводиться підтримувальна терапія та медичне спостереження.

Якщо захворювання переходить у хронічну форму, лікар може призначити сучасні противірусні препарати. Вони допомагають пригнічувати активність вірусу, сповільнюють ураження печінки та значно знижують ризик розвитку цирозу і раку печінки.

Лікування проводиться під наглядом лікаря. Самолікування може бути небезпечним для здоров’я.

Чи можна повністю вилікувати гепатит В

У більшості дорослих людей гострий гепатит В завершується повним одужанням.

При хронічному гепатиті В повністю позбутися вірусу вдається не завжди. Водночас сучасне лікування дозволяє ефективно контролювати захворювання, зменшувати активність вірусу, запобігати розвитку ускладнень і підтримувати нормальну функцію печінки.

Регулярне спостереження у лікаря є важливою складовою успішного лікування.

Профілактика гепатиту В

Найефективнішим способом захисту від гепатиту В є вакцинація.

Також рекомендується:

  • користуватися лише стерильними медичними та косметологічними інструментами;
  • уникати контакту з чужою кров’ю;
  • не користуватися спільними бритвами, зубними щітками чи манікюрними інструментами;
  • практикувати безпечні статеві контакти;
  • своєчасно проходити профілактичні медичні огляди.

Можливі ускладнення

Без своєчасної діагностики та лікування хронічний гепатит В може призвести до:

  • фіброзу печінки;
  • цирозу печінки;
  • печінкової недостатності;
  • раку печінки.

Регулярне спостереження у лікаря та виконання його рекомендацій допомагають значно знизити ризик розвитку цих ускладнень.

Коли необхідно звернутися до лікаря

Консультація лікаря необхідна, якщо:

  • ви мали контакт із кров’ю людини, яка може бути інфікована;
  • з’явилися симптоми, що можуть свідчити про ураження печінки;
  • у вас виявлено зміни в аналізах, які потребують додаткового обстеження;
  • ви належите до групи ризику або хочете пройти профілактичне обстеження.

Раннє виявлення захворювання дозволяє своєчасно розпочати лікування та запобігти розвитку серйозних ускладнень.

Висновок

Гепатит В — це захворювання, яке нерідко тривалий час перебігає безсимптомно. Саме тому важливо не ігнорувати профілактичні обстеження, особливо за наявності факторів ризику. Своєчасна діагностика, сучасне лікування та регулярне медичне спостереження допомагають контролювати захворювання, зберегти здоров’я печінки та запобігти розвитку ускладнень.

 

ПРОДОВЖИТИ ЧИТАННЯ

Нові Повідомлення

Старі Повідомлення

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РІВНЕНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КЛІНІЧНИЙ ГОСПІТАЛЬ" РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ